«Нам потрібно більше танкістів»

“І нашим, і вашим” — за таким принципом президент України Петро Порошенко вирішив розв’язати конфлікт, що виник навколо створення інституту танкових військ у Харкові.

Нагадаю, у травні, після візиту міністра оборони Степана Полторака до Харкова, на колегії міністерства, ні сіло ні впало, без жодного попереднього обговорення ухвалюється рішення про створення у Харкові інституту танкових військ. Відповідний проект урядової постанови тут же скеровується на міжвідомче погодження. Жодного логічного публічного обґрунтування щодо необхідності створення нового військового навчального закладу міністерство не надає. Це рішення подається під соусом «реформи військової освіти». Щоправда, уся «реформа» наразі замикається на створенні інституту танкових військ на базі факультету військової підготовки при Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут».

Це рішення міністерства спочатку насторожило, а потім, коли стало зрозуміло, що наміри цілком серйозні, і обурило як військових, так і громадськість. Річ у тім, що Націо­нальна академія сухопутних військ у Львові має окремий факультет бойового застосування військ, де, власне, вчаться командири механізованих та танкових підрозділів. Львівська академія — без перебільшення, найкращий військовий навчальний заклад в Україні, який дивом не вдалося знищити за часів правління Віктора Януковича. Крім того, біля Львова розташований Яворівський полігон, який є унікальним (за європейськими мірками!) плацдармом для бойового навчання. Зокрема, танкістів! Тож ідея-фікс Міністерства оборони створити окремий танковий інститут, незважаючи на те, що Академія у Львові має усі умови для підготовки танкістів (у Харкові близько немає таких умов!), багатьом видалася, м’яко кажучи, авантюрною. Якщо не шкідницькою...

По-перше, навряд чи у державному бюджеті є зайві кошти, щоб в умовах війни розбудовувати новий військовий навчальний заклад. По-друге, створювати його у місті, яке розташоване за кілька десятків кілометрів від кордону з країною-агресором, це щонайменше тактично недалекоглядно. Сумний досвід Криму і Донбасу показав, як ефективно працює російська розвідка і як швидко, в разі агресії, цілі військові частини переходили на бік ворога. Вже не кажу про те, що Росії достатньо завдати одного точного ракетного удару і від новоствореного інституту залишиться «мокре» місце. Згадаймо досвід Другої світової війни, коли у перші дні німці знищили усю військову техніку, яка була стягнута до кордонів. Власне було б більш логічно перенести глибше у тил Танковий завод ім. Малишева, як стратегічно важливе підприємство. Ну і, по-третє, у рішенні щодо створення нового військового навчального закладу багато хто побачив далекосяжну підступну мету — «розпотрошити», а у подальшому і знищити Львівську академію.

Такі спроби не раз робилися за часів правління Віктора Януковича. У 2012 році в Академії забрали підготовку десантників, розвідників, автомобілістів, тиловиків, фахівців ракетно-артилерійського озброєння. Ці факультети перенесли в Одеський «ордена Леніна» інститут сухопутних військ. І це при тому, що, порівняно з Львівським, Одеський інститут на той час (та й зараз мало що змінилося) виглядав як рудимент радянських часів. Але Міністерство оборони, яке за президентства Януковича працювало в інтересах сусідньої держави, мало неприховану мету — знищити Львівську військову академію. Тож нинішні військові начальники, які під приводом «реформи військової освіти» вирішили «відкусити» від Львівської академії напрям з підготовки танкістів, виглядають цілковитими послідовниками Януковича... Хоча навряд чи їхня справжня мета — знищити якісну військову освіту. Думаю, йдеться не про диверсію, а про прозаїчне «освоєння» чималих бюджетних коштів (на створення інституту у Харкові потрібні сотні мільйонів гривень!). Оскільки міністр оборони з

2002-го по 2014 рік очолював Академію внутрішніх військ у Харкові (до речі, курсанти цієї академії під час Майдану були помічені серед «активістів» антимайдану, а ще їх «запеленгували» у Львові під час так званої Ночі гніву), у нього там залишилося чимало «хвостів». Вочевидь, хтось із колишніх харківських колег чи друзів переконав міністра, що було б непогано щось таке замутити. А може, комусь просто захотілося мати престижну посаду ректора новоутвореного військового вузу... Є версія, що на наступних парламентських виборах Полторак може балотуватися у Верховну Раду саме на Харківщині. І основною «фішкою» його виборчої кампанії буде аргумент, що він створив у місті новий військовий навчальний заклад.

Одне слово, завдяки громадськості і журналістам, які підняли галас навколо спроб «розпорошити» Львівську академію сухопутних військ, початкове рішення — забрати в Академії підготовку танкістів — пом’якшили, але від ідеї створювати у Харкові інститут не відмовились (гарантії, що через рік-два, коли пристрасті вляжуться, танкістів передислокують у Харків, немає). Такий висновок можна зробити з заяви президента України Петра Порошенка, яку він зробив у Львові під час візиту на бронетанковий завод. Але перед тим, як оприлюднити сумнівне рішення, президент підсолодив «пілюлю» львів’янам.

«Гордістю Львова і гордістю України є Національна академія сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного. Для мене це надзвичайно важливо, — сказав з підкресленим пафосом. — Восьмеро випускників Академії стали Героями України. На сьогодні це кожен шостий, хто отримав таке високе звання у бою за останні три роки. Престиж військовослужбовців зростає, набір військовослужбовців подвоївся. Ми збільшили кількість курсантів, які навчаються у стінах цього славетного військового закладу. Конкурс на окремі професії в АСВ сягає 48 осіб на одне місце. За моїм дорученням лише за останній рік міністр оборони виділив 90 мільйонів гривень лише на додаткове фінансування Академії.

14 тис. м кв. нових площ було введено в експлуатацію як додаткові навчальні приміщення. Це демонструє моє ставлення до Академії як Верховного головнокомандувача, так само й ставлення міністра оборони і начальника Генштабу».

Не забув президент нагадати, що у 2015 році своїм указом надав Академії статус Національної. «Ми вимушені були відмовитися від мобілізації та перейти на призов та точкової модернізації офіцерів, — перейшов до головного, тобто до обґрунтування необхідності створення інституту у Харкові. — Це вимушений крок, бо у лавах ЗСУ не вистачає офіцерів, у тому числі офіцерів-танкістів. Тому прийнято рішення про підвищення статусу Харківського факультету до рівня інституту. Але це аж ніяк не зачепить Львівську академію. У Харкові готуватимуть танкових механіків, а у Львові — командирів танків. Жодного курсанта, жодного викладача, жодного військового і жодного навчального елемента ніхто не забере з Академії. І я цього, разом із міністром оборони, зробити не дозволю. Нам потрібно більше танкістів. І де, як не у Львові їх виховувати. Не лише як фахівців, а й як патріотів. Національна академія сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного була, є і буде. Крапка. Ні, знак оклику!».

Цей запальний спіч Верховного головнокомандувача викликає одне запитання. Якщо у лавах ЗСУ бракує танкістів (хоча це твердження, за словами багатьох військових, є сумнівним та непереконливим!), то яка проблема збільшити набір до Львівської академії, де, повторюю, вже створена відповідна навчальна і тренувальна база?! Це буде більш ефективне рішення і з фінансової точки зору. Яка логіка у тому, щоб у Львові готувати командирів-танкістів, а у Харкові, за понад тисячу кілометрів, — їхніх підлеглих — ремонтників-механіків? З точки зору інтересів армії логіки не бачу жодної. А ось небезпеки є очевидні. В умовах гібридної війни варто застерегти президента України, аби у майбутньому, не дай Боже, ці дії не були розцінені як державна зрада...