Навчитись війні: Чому не можна руйнувати військові академії
Вже котрий місяць львівська громадськість і керівництво Міністерства оборони України не можуть знайти спільної мови щодо долі Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.
У планах міністерства - відродження Інституту танкових військ у Харкові. Однак цей цілком виправданий захід повинен здійснитися за рахунок відмови від підготовки танкістів в стінах академії у Львові.
Україні потрібна велика армія, потрібні нові військові навчальні заклади, до яких необхідно повернутися після масового закриття військових училищ в роки після краху СРСР. Однак не менш очевидно інше: відтворення одних військових вищих навчальних закладів не повинно здійснюватися шляхом дроблення вже існуючих.
Військова академія - це справжнє національне надбання. Це навчальний заклад, в якому не просто навчаються майбутні офіцери, але створюється військова еліта. Національну академію сухопутних військ потрібно не послаблювати, а посилювати.
Я хотів би просто нагадати про одну сторінку в історії цього навчального закладу - тоді Львівського військового інституту. Після здобуття незалежності відмовилися від навчання в його стінах військових журналістів.
Здавалося б, яке значення має така «цивільна» спеціальність для армії - не танкісти, не сапери, не льотчики. Однак факультет військової журналістики Львівського військово-політичного училища був найкращим таким факультетом у всьому Радянському Союзі, справжньою легендою і для хлопців, які мріяли про армію, і для хлопців, які мріяли про журналістику.
Ми могли б обернути радянську традицію собі на користь - але легковажно від неї відмовилися. Але ж те, що сучасна Росія є такою сильною у пропагандистській війні, пов'язано саме із збереженням цієї традиції - і з тим, що у нас практично не виявилося фахівців, які могли б їй протистояти, які взагалі розуміли б, про що йде мова. Їх майже не залишилося ані в Міністерстві оборони, ані в Генеральному штабі, ані на «гражданці». Ми дорого за це заплатили - і продовжуємо платити.
Невже танкістів або саперів, які навчаються у Львові сьогодні, чекає доля тих хлопців, які навчалися у Львові військової журналістиці вчора - доля людей, які будуть присутні при відмові від традиції і середовища.
Але ж традиція і середовище не менш важливі для виховання справжнього офіцера, ніж підручники і навчання. Традиція Національної академії створюється на наших очах в середовищі міста і регіону, населення якого ніколи не коливалося в оцінці державних пріоритетів, в розумінні того, хто друг, а хто ворог.
Завдання держави, функція Міністерства оборони - допомогти в становленні однієї з небагатьох українських військових академій, а не руйнувати її.
Джерело: Еспресо
