Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Якою буде доля Монумента Слави?

Журналіст «ВЗ» побувала на першому засіданні комісії, яка до 1 липня цього року має вирішити, що робити з пам’ятником, – переформатувати чи демонтувати.

Перш ніж щось робити з Монументом Слави (на розі вул. Стрийської-Героїв Майдану), потрібно провести інвентаризацію цінних елементів — бронзи, граніту, а також порахувати, скільки коштів потрібно для демонтажу. Це необхідно для того, аби цінні метали пам’ятника були обліковані і бува не опинилися на чиємусь обійсті. Метал та граніт доцільно використати для міської інфраструктури. Таку думку висловив заступник директора Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Диба під час першого засідання комісії Львівської міської ради, яка до 1 липня цього року має визначити, що робити з монументом, — знести чи залишити.

На думку Юрія Диби, Монумент Слави варто переформатувати під пам’ятник героям АТО. Наприклад, радянських героїв на стелі можна «одягнути» у глиняні маски сучасних героїв. Трохи архітектурних імпровізацій — і радянський пам’ятник матиме нову концепцію. Зведення нового пам’ятника з нуля витягне з міського бюджету чималу суму. Та деякі члени комісії висловилися проти такої ідеї. Кажуть, від радянського монумента не має бути і сліду. «Метал цього пам’ятника — переплавити! Щось маскувати — неправильно!» - сказавпочесний голова Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих, громадський діяч Петро Франко.

…Як і варто було очікувати, без скандалу не обійшлося. До малої сесійної зали мерії увірвалися громадські активісти. Обурювалися, чому їх не включили до складу робочої групи. Вони побоюються, що демонтаж Монумента Слави відбудеться за таким самим сценарієм, як знесення пам’ятника Тудору (тоді відбувся конфлікт між активістами та поліцією, під час якого активісти зазнали тілесних ушкоджень. — Авт) Представники громадських організацій наголосили, що Монумент Слави треба пустити під бульдозер. На його місці має постати пам’ятник сучасним борцям за територіальну цілісність України, наприклад, атовцям. І поставили ультиматум: якщо рішення про демонтаж не буде прийнято на сесії міськради, то пам’ятник знесуть патріоти-активісти.

На засідання комісії прийшла пані Ольга — мама фронтовика. Жінка каже, хлопці на сході борються з агресором, живуть під кулями, а у Львові дискутують: чи варто чіпати пам’ятник, який звела радянська влада?

«Монумент Слави поступово валиться, від нього може бути біда. На цій площі небезпечно ходити, - зазначає пані Ольга. — Ця споруда не має господаря, не перебуває ні на чиєму балансі. Рішення про демонтаж має бути прийнято одноголосно. Не треба чекати аж до 1 липня! На нашій землі не має бути совєтських символів!». Деякі члени комісії погодилися з мамою фронтовика: колись агресор не питав дозволу, чи руйнувати та закривати наші церкви…

Секретар державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шереметадодав: «Пам’ятник має бути демонтований у правовому полі. Про це, зокрема, йдеться у рішенні сесії Львівської обласної ради. Тепер рішення за Львівською міською радою. Архівні матеріали свідчать, що монумент справді возвеличує радянську ідеологію».

Ідея демонтажу сподобалася не усім. Представники асоціації культурологів України прийшли на засідання комісії з томами наукових праць. Їхня мета — довести, що Монумент Слави — архітектурний шедевр, авторів було нагороджено державними преміями та почесними відзнаками. Скульптори — Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, Олександр Пирожков. Архітектори — Мирон Вендзилович та Аполлон Огранович.

«Аудиторія» вибухнула емоціями: «Ці нагороди — радянські і були присвоєні у радянські часи». Культурознавці аргументували: твори мистецтва не підпадають під декомунізаційний закон…

Дату наступного засідання комісії наразі не визначено. На дискусію запросять більше незалежних фахівців.

Фото автора