А премію за міжусобні війни ще не виплачують?

«В Україні багато людей, які представляють групові, матеріальні інтереси. У зв’язку з цим вони, зі зрозумілих причин, хочуть перешкоджати роботі НАБУ. Такі люди — всюди. Вони працюють у Раді, в уряді, представлені і в громадянському суспільстві, і в українських медіа», — заявив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» глава представництва ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі. Можна скільки завгодно говорити про те, що занепокоєння наших західних партнерів щодо вставляння «доброзичливцями» палиць у колеса НАБУ часто перебільшені, що ЄС і США надто, мовляв, заангажовані у своєму ставленні до НАБУ (все ж чимало зусиль доклали до появи цієї структури в Україні). Але є факти, які дають підстави оцінювати інформаційне «каміння» у бік НАБУ не лише як цькування, а й як помсту. Міжусобиці, які не припинялися з часу появи в Україні нових антикорупційних органів (дійшло навіть до «тьорок» між самими новачками — Антикорупційним бюро і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою), набувають нових масштабів. Сумне підтвердження тому — «бойові дії» між Генпрокуратурою (за союзництва з СБУ) та НАБУ.

Прийоми, які використовує у «війнушках» ГПУ, не додають їй честі. Минулого тижня нашуміло повідомлення речниці генпрокурора про затримання у Сумах співробітника НАБУ — за хабар у 150 тисяч доларів. Схоже, у ГПУ так поспішали оприлюднити цю сенсацію, що навіть не потрудилися з’ясувати, чи справді затриманий має стосунок до Антикорупційного бюро. Виявилося: той, кого видали за діючого співробітника НАБУ, — колишній «антикорупціонер».

Викликає чимало запитань і справа проти першого заступника директора НАБУ Гізо Углави, яку розслідує ГПУ. Углаву підозрюють у приховуванні грузинського громадянства під час влаштування на роботу у бюро, а також — у несплаті податків на суму 608,5 тис. гривень.

Звітуючи у Верховній Раді за рік свого генпрокурорства, Юрій Луценко запевнив: ніякої політики у справі проти першого заступника директора НАБУ немає. У ГПУ, мовляв, зобов’язані були відреагувати на «сигнал» щодо можливих зловживань Гізо Углави. «Ми на стадії, коли отримали заяву про скоєний злочин від юридичної компанії, а також від двох народних депутатів. Вони заявили про вчинений злочин: що керівництво НАБУ підписало конт­ракт з паном Углавою, стовідсотково знаючи, що він не позбувся грузинського громадянства. А це суперечить чинному законодавству. Ми нікого не звинувачуємо, просто перевіряємо заяву, яка до нас надійшла. Ніякого політичного мотиву у цьому немає», — заявив Луценко.

Але коли прояснилося, хто «посигналив» у ГПУ щодо Углави, підозри, що усе не так просто, як запевняв генпрокурор, лише підтвердилися. «Юрій Луценко забув сказати, що підставою для відкриття кримінального провадження став рапорт першого заступника голови СБУ, який, за збігом обставин, є фігурантом кримінального провадження за фактами незаконного збагачення, яке розслідують детективи бюро», — повідомили у НАБУ.

Вже сам факт, що нібито прихованим грузинським паспортом Углави зацікавилися лише зараз, через два роки після його працевлаштування у НАБУ, викликає запитання. За такою ж логікою, ГПУ може висунути претензії колишнім міністрам-«варягам», які, отримавши українське громадянство, свого другого не втратили. У Наталії Яресько зберігся американський паспорт, в Айвараса Абромавичуса — литовський... А іноземці, які досі працюють в Україні на «казенних» посадах, чи у них усіх тільки українське громадянство залишилося?

Зрештою, у випадку з Гізо Углавою йдеться про особливості грузинського громадянства, точніше — його втрати. «Згідно з Конституцією Грузії, громадянство Грузії втрачається автоматично за умови набуття громадянства іншої країни. Крім того, між Україною і Грузією діє Угода про спрощений порядок набуття та припинення громадянства громадянами України і Грузії, які постійно проживають на території тієї чи іншої країни. За цією угодою, дата оформлення громадянства однієї країни є датою припинення громадянства іншої», — наголосили у НАБУ. Додавши: у датованому 25 квітня 2015 року призначенні Углави на посаду у бюро порушень не було, оскільки він втратив грузинське громадянство того ж дня, коли отримав українське, — 17 квітня 2015 року.

Щодо звинувачень у несплаті податків, у НАБУ теж свої аргументи озвучили. Кажуть, отриманий дохід Углава вказав у декларації, яку подав 25 квітня 2017 року. А термін сплати податків з цієї виручки закінчується лише у серпні.

Розцінивши справу проти Углави як надуману, в Антикорупційному бюро навіть кримінальне провадження порушили — «за фактами службового підроблення та втручання у діяльність першого заступника директора НАБУ».

Фото «Укрінформ»