Замість гречки – «трутка» для жуків, замість третьої сили — партія Захарченка-Пшонки

Що, здавалося б, може порушити традиційний політичний штиль у час «маївок», крім провокацій і сутичок з прив’язкою до 1 і 9 Травня? Виборчі перегони, а точніше — їхні результати. Після гучних «розбірок» за кубок абсолютного чемпіона на виборах до об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які відбулися 30 квітня, інтерес до турнірної таблиці з підсумками цих місцевих виборів набув немісцевих масштабів. Поки одні стежили за перетягуванням лаврового вінка між президентською «Солідарністю» і «Батьківщиною», інші відходили від шоку, в який їх загнали результати, оприлюднені Комітетом виборців: тріумф - у «Нашого краю» й «Опозиційного блоку»! «І там, і там - «регіонали», - бідкалися заскочені новиною від КВУ. - Оце так репетиція перед парламентськими виборами! «Папєрєднікі» рулять! Реванш не за горами?!».

Оперативні зведення від Комітету виборців зчинили найбільший переполох. «За партійними списками на виборах в ОТГ переміг «Наш край», - відзвітували у КВУ. - На другому місці — «Опозиційний блок». Ще й «Відродження», де теж колишні «регіонали» осіли, у лідерську трійку вибилося, розділивши «бронзу» з порошенківською «Солідарністю».

Та розпач і лють від перемоги «папєрєдніків» виявилися передчасними. Оприлюднені КВУ результати — підсумок виборів лише у міських громадах (саме там депутатів обирали за партійними списками). А це — тільки дев’ять зі 47 ОТГ, де відбулися квітневі вибори, шість областей — з 19-ти, 242 депутати з 1106, яких обрали.

Одні після такого уточнення з полегшенням зітхнули. Інші запідозрили, що «оперативка» від КВУ — політична маніпуляція в інтересах... ні, не «Нашого краю» чи «Опоблоку», а Банкової. Це з її подачі, мовляв, влаштували інформаційний переляк, аби посіяти сумніви щодо ідеї дочасних парламентських виборів, яку просувають опоненти Банкової. Ефективна страшилка для «неватного» електорату: «вчорашні» на місцевих виборах он який прорив показали, глядиш — на парламентських реванш візьмуть. І хоча проектувати підсумки місцевих перегонів на вибори до Верховної Ради можна хіба що з багатьма «але», приводів замислитися над перебігом і результатами виборів до ОТГ достатньо.

Що ці вибори є пробою сил і ресурсів, розминкою з прицілом на парламентські - факт. І не лише для політичних сил, а й для місцевих «князів», котрим у своїй вотчині вже затісно — хочеться у вищу політично-бізнесову лігу. Хоча дехто, оцінивши для себе нові можливості від «згромадження», ще подумає, чи варто розмінювати синицю у руці на журавля у небі. Контроль над об’єднаними громадами — жирний куш для місцевих «царків». Як зауважив політичний експерт Володимир Фесенко, місцеві бізнес-клани «першими зрозуміли значення процесів «децентралізації» і відразу ж включилися у боротьбу за нові ресурси - і політичні, й економічні».

Ресурси нові (об’єднана громада — це вам не село без сільради: і повноваження ширші, і бюджет ласіший), а способи отримати контроль над ними, як засвідчив перебіг виборчої кампанії на місцях, старі. Адмінресурс, підкуп виборців, маніпуляції з бюлетенями, тітушок на виборчих дільницях ніхто не скасовував. За оцінками спостерігачів, кожні наступні вибори в об’єднаних громадах (останні, масштабні, відбулися у грудні минулого року) усе брудніші.

«Проблема підкупу виборців залишається ключовою, - заявив гендиректор КВУ Олексій Кошель. - Удосконалюється лише сама технологія. Усе більшого поширення набувають форми так званого легального підкупу, до якого формально кандидат не має стосунку і який дуже складно довести у судовому порядку. Так, однією з форм агітації у кількох селах Чернігівщини стали роздача отрути для жуків і безпрограшна лотерея з дешевим вином. А на Луганщині виборців «купували» соціальними картками і пакетами з цукром. При цьому масштаби цукрової піраміди вражали навіть досвідчених політтехнологів».

А й справді: навіщо витрачатися на дорожезну гречку, якщо можна скупити голоси сільської бідосі дешевше — за пачку цукру, «трутки», а то й 100 грамів «на шару» у місцевому генделику? Якщо ж конкуренція підтискає, то можна і на «живі гроші» розщедритися. Найходовішою на виборах в ОТГ була сума 200 гривень. Подекуди і 300 платили. Але з умовою, що не лише проголосуєш за «правильного» кандидата, а й ще когось загітуєш (за кожного «завербованого» по 200 гривень доплачували). Так можна цілою пірамідою постійних клієнтів-«агітаторів» обзавестися.

Підкуповували не лише виборців, а й конкурентів. Волинські ЗМІ писали про випадок на виборах в одній зі сільських ОТГ, де вибір був без вибору. У бюлетені, яким голосували за голову громади, залишилося лише одне прізвище. Інший кандидат раптово зняв свою кандидатуру. Ціна питання, кажуть, - п’ять тисяч доларів.

Не обійшлося і без «договорняків», які під час парламентської кампанії обіцяють до масштабніших розмірів розростися. На Волині перед торішніми довиборами до Верховної Ради за округ покійного нардепа Ігоря Єремеєва торги вели. Судячи з результатів, чутки про бартер між Банковою і Коломойським («БПП» не заважає «УкрОПу» на Волині, натомість «укропівці» зливають під провладного кандидата округ у своїй іншій виборчій вотчині — Дніпрі) були не без вогню. Мандат у волинському окрузі отримала «УкрОП-вумен» Ірина Констанкевич, а у Дніпрі перемогла самовисуванка з протекцією від «БПП» Тетяна Ричкова.

Перед квітневими виборах в ОТГ на Волині президентська «Солідарність» шукала, вже з ким проти «УкрОПу» дружити. У нагоді стали партнери покійного Єремеєва. Зокрема, у місцевих ЗМІ прозвучало прізвище нардепа з «Волі народу» Степана Івахіва, люди якого буцімто допомагали просувати окремих кандидатів від президентської партії.

Де не вдається домовитися, можна іншу схему застосувати — переманити перспективного кандидата під своє крило. Такі випадки непоодинокими були і на грудневих, і на останніх виборах в ОТГ. «Велася робота з найбільш рейтинговими кандидатами - для залучення їх до власної політичної сили, коли спочатку кандидати на голів сільських, селищних громад позиціонувалися від однієї політичної сили, а потім, за декілька днів до виборів, погоджувалися представляти іншу політсилу», — каже експерт Юрій Паперний.

Доходило до абсурдних ситуацій, як на виборах мера у Снігурівці (Миколаївська область). Тут перемогу здобув депутат райради від «Батьківщини» Леонід Голобля, який балотувався як самовисуванець. Поки керманич обласної «Батьківщини» писав привітальний ура-пост, на сайті «Солідарності» вивісили подяку від Голоблі за підтримку. Ось і ламай голову, хто кого навколо пальця обвів: чи «Батьківщина» отримала «свого» мера, обдуривши «Солідарність», чи все ж Голобля таки змінив партійний прапор?

Картина зі самовисуванцями на виборах в ОТГ доволі показова. Голосуєш нібито за «нічийного» кандидата, а потім виявляється, що насправді він — чийсь партійний ставленик. Для політичних сил (особливо малорозкручених чи непопулярних у конкретному регіоні) це — спосіб отримати бажані мандати, обманом заручившись підтримкою тих, хто у партіях розчарувався. Цю схему і на минулих парламентських виборах активно обкатували, і на наступних нею теж не гребуватимуть, просуваючи у мажоритарних округах приручених «самостійників».

Саме кількістю «своїх» переможців-самовисуванців жонглювали політичні важковаговики, наввипередки приписуючи собі першість на перегонах в ОТГ. У нас, мовляв, перемогу отримали стільки-то висуванців, які балотувалися з прив’язкою до партії, і стільки-то кандидатів-«самостійників», яких партія підтримувала. І йди розберися, хто кого до своїх переможних активів зарахував.

З такими розкладами навіть зведені офіційні результати виборів до кінця картину не прояснять. Хоча загалом вона зрозуміла.

Очевидно, що український виборець у своїй більшості перебірливішим не став. Обирає не розумом, а вухами чи шлунком (навіть якщо проднабори від кандидатів усе скромнішими стають). Тож для популістів зірковий час не закінчується, що засвідчили, зокрема, і результати «Батьківщини» та Радикальної партії Ляшка на виборах в ОТГ. Хоча успіх «біло-сердечних» не в останню чергу продиктований розгалуженою мережею партосередків на місцях, чим небагато політсил можуть похвалитися.

Попри рейтингові успіхи у турнірній таблиці, для «Батьківщини» та «радикалів» є і невтішний сигнал. Судячи з того, який результат показала як на торішніх, так і на останніх виборах в ОТГ реанімована Аграрна партія (АПУ), для «тимо­шенківців» і «вилоносців» серйозний конкурент на їхньому електоральному полі (з креном на сільський електорат) вимальовується. Навіть якщо розмови про АПУ як проект Банкової для поїдання голосів «Батьківщини» і Радикальної партії перебільшені, загрози для рейтингів «біло-сердечних» і «вилоносних» це аж ніяк не зменшує.

Результати «Нашого краю», який називають кишеньковою опозицією Банкової з приручених і неодіозних екс-«регіоналів», теж красномовні. Те, що видають за альтернативу для виборців, які свого часу і в «Регіонах» розчарувалися, а тепер і від «Опозиційного блоку» не у захваті, - зручна багатоходівка. Два в одному: і «косарка» для голосів «Опоблоку», і додатковий ресурс для Банкової, щоб побільше мандатів отримати. Наразі — на місцях, але хтозна, у що виросте «Наш край» до парламентських виборів.

Здавалося б, давно настав час заявити про себе не лише на мітингах і з’їздах, а й на виборах «новим силам». Однак їх у виборчому вирі на місцях ні видно, ні чути. Для парламентських виборів сили бережуть? Але з таким розрахунком, залишаючись поза виборчими тренуваннями, можна і повну атрофію електоральних «м’язів» заробити.

Поки «нові» у тіні відсиджуються, «папєрєднікі» свої «п’яті колони» на виборах в ОТГ обкатують. Навряд чи виборці, які голосували за кандидатів від партії «Розумна сила» на Волині і Сумщині, в курсі, звідки ця «розумниця» (яку так рекламував «славетний» журналіст В’ячеслав Піховшек) взялася і хто за нею стоїть. Може, хоча б у половини «зарозумників» рука не піднялася галочку у бюлетені поставити, якби поцікавилися, що спільного між цією партією і втікачами Захарченком та Пшонкою.