Навіщо конгрес-хол, якщо є «Арена Львів»?

Керівництво футбольного стадіону занепокоєне планами мерії розпочати масштабне будівництво поруч.

Так виглядає ескізний проект конгресхолу.
Так виглядає ескізний проект конгресхолу.

Цього року у Львові оголосять міжнародний архітектурний конкурс на  зведення на вулиці Стрийській (по сусідству зі стадіоном “Арена Львів”) конгрес-холу на 22 тисячі квадратних метрів. Там можна буде проводити міжнародні конференції, спортивні події, концерти, виставки… У залах можна буде одночасно розмістити дві тисячі осіб. На території комплексу будуть приміщення для офіційних зустрічей, виставкові зали. Конгрес-хол матиме функцію “конструктора”:  будівлі можна буде легко перетворювати із майданчика для концерту на плацдарм для  кінного чемпіонату.

“Ми зацікавлені в тому, щоб цей комплекс став об’єктом майбутнього, був  цікавим українським та міжнародним компаніям як зараз, так і через 10−15 років”, – розповіла під час презентації проекту директор ЛКП “Агенція з підготовки подій” Ліна Остапчук.

Як зауважив “ВЗ” заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко, перед тим, як приступити до розробляння ескізних проектів конгрес-холу, у Львові ретельно вивчали ринок — потрібен такий багатофункціональний заклад чи ні. Виявилося, Львів має перспективи розвитку конференц-туризму.

До червня буде розроблено техніко-економічне обґрунтування конгрес-холу, а з вересня стартує архітектурний конкурс. Останній етап — визначення кошторису проекту. У мерії не беруться називати ціну питання, мовляв, ще не відома модель фінансування холу:  чи в будівництво інвестує місто, чи гроші дасть бізнес? Ліна Остапчук розповіла, що у польському Кракові конгрес-хол коштував 80 мільйонів євро. Левову частку коштів виділив Євросоюз, решту інвестувало місто. “Світова практика показує, що конгрес-центри перебувають у комунальній власності, бо це така сама соціальна інфраструктура, як залізничний вокзал, аеропорт”, — наголошує пані Ліна.

Директор ДП “Арена Львів” Євген Болкун забив на сполох: якщо поруч з євростадіоном зведуть конгрес-хол, то стадіон очікує занепад. Фінансовий стан “Арени Львів” і так залишає бажати кращого. “Балансуємо між збитками і прибутками, — розповів пан Євген. — Дали  сім тисяч своїх крісел для “Євробачення”, заробимо на оренді  500 тисяч гривень. Цих коштів вистачить, щоб розрахуватися за комунальні послуги. Наступного футбольного сезону будемо збільшувати вартість оренди стадіону, оскільки зросли витрати на енергоносії. Зараз футбольний матч у нас коштує 170 тисяч гривень, а комерційний захід — 200 тисяч гривень”.

Євген Болкун дивується: навіщо витрачати круглі суми на конгрес-хол, якщо поруч є “Арена Львів”, де можна провести будь-який захід — від спортивних змагань до виставок? “Є тенденція до зниження кількості футбольних матчів, — каже пан Євген. -  Футбольні клуби занепадають. Щороку з Прем’єр-ліги виходять одна-дві команди. Під загрозою “Дніпро”, “Олімпік”… “Арена Львів” виживає завдяки нефутбольним заходам (їх є зараз 60%). Тому пропоную зробити над полем стадіону укриття. Це буде коштувати дешевше, ніж з нуля звести конгрес-хол. Наш стадіон буде універсальний, пристосований для організації різних заходів. Наприклад, у Польщі є стадіони-трансформери, які працюють і для футболу, і як експоцентри”.

Андрій Москаленко запевняє, що конгрес-хол не буде конкурувати з “Ареною Львів”, бо функції цих споруд різні.  “Будуть не конкурувати, а доповнювати один одного, — каже чиновник. — Щось відбуватиметься на євростадіоні, щось у конгрес-холі. Львів має шанс отримати чимало різних конференцій. Вже маємо підтвердження кількох операторів, які готові провести кілька масштабних конференцій. Але через те, що не маємо залу на дві-три тисячі осіб — програємо, порівняно з іншими європейськими містами. Такі масштабні конференції відбуваються, наприклад, у Мілані, Турині (Італія)”.

А тим часом…

Керівництво “Арени Львів” звернулося до уряду з  проханням передати стадіон у комунальну власність Львова (зараз стадіон у державній власності). При такому “розкладі” “Арена Львів” щороку отримуватиме з міської скарбниці шість мільйонів гривень для оплати комунальних послуг. Торік євроарена Львова отримала з держбюджету 900 тисяч гривень, цього року — 2,6 мільйона гривень.