Передплата 2024 «Добра кухня»

«Безвіз» є визнанням того, що українців можна пускати в ЄС не через клітку візових центрів...»

Геополітичні та більш приземлені результати надання нашим громадянам права вільно в’їжджати в Євросоюз.

Небачені черги від 7 квітня виросли під дверима офісів Державної міграційної служби (ДМС), де штампують біометричні паспорти. Тисняву і збої у комп’ютерній мережі цього відомства (у понеділок вона знову “вклякла”) спричинила позитивна для України звістка зі Страсбурга, де напередодні 521 євродепутат (80-відсотковий результат) проголосував за те, щоб надати нам безвізовий режим для мандрівок Європою. Народ кинувся за цими паспортами, як у радянські часи - за дефіцитом. Громадяни готові у прискореному режимі, за більшу плату виробити модерну посвідку особи — лиш би вільно вибиратися в ЄС. І назавжди позбутися принизливих візових митарств, які зносили раніше, добами вистоюючи у “колєйках-ковбасах”, ночуючи просто неба неподалік консульства або на вокзалах. До середини червня про все це можна буде говорити у минулому часі…

Нагадаємо: якщо якісь там “марін ле пени” з Парижа через своїх міністрів не придумають вето “безвізу” (що майже неможливо), буде завершено всі оргпроцедури, і у середині червня українці почнуть вільно “райзувати” європейським континентом. Експерти уточнюють: мандрувати (без права на роботу, не більше 90 днів кожні півроку) можна буде у всі країни ЄС, за винятком Великої Британії та Ірландії. А ще наші співвітчизники зможуть їздити без віз до країн, які перебувають поза межами Євросоюзу, але є учасниками Шенгенської зони: Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії.

На руках в українців нині понад 3 млн. біопаспортів. Щодня ДМС видає їх понад 10 тисяч, намагається наростити обсяг. Такі темпи декого з чиновників, відповідальних за трудові ресурси, лякають — бояться, що наші терени спорожніють, не буде кому працювати вдома. Але фахівці попереджають: люди хочуть мати такий паспорт, щоб почуватися вільними, коли раптом виникне потреба гайнути на оглядини в Європу: на екскурсію, на закупи, на відпочинок. А зовсім не для того, щоб безповоротно покинути неньку-Україну у пошуках чужоземного щастя. Якби хотіли — виїхали б раніше…

Проте тим, хто досі не може вгамувати радості від безвізового “щастя”, треба бути свідомими того, що паспорт із закодованими відбитками пальців та іншими даними — не вічна перепустка у “рай”. Єврофункціонери прямим текстом нагадують: “безвіз” для українців (він був своєрідним бонусом за наші європрагнення, за жертовність нашого народу) призупинять, якщо українська влада дасть задній хід демократичним реформам. Найперше — послабить тиск на корупцію. “Повідком призупинки” європейці розмахуватимуть перед носом Банкової-Грушевського постійно. Тож тамтешні “небожителі”, побоюючись гніву українських євротуристів, змушені будуть не відступати від обіцяного.

Український “безвіз” слід розглядати не як технічний, бюрократичний акт, а як вагоме суспільне явище. Він, по суті, обриває обтяжуючі ментальні пута, які ще утримували Київ в орбіті Москви. Попри всі перешкоди, ми позбуваємося цього якоря і вирушаємо у вільне, самостійне плавання на Захід, не питаючи дозволу у того, хто високомірно вважав себе “старшим братом”.

Оцінку роботі, яку провели наші єврооптимісти, дав політолог Тарас Березовець: “На звивистому шляху до вільного переміщення українців всередині Європи було все: ейфорія, розчарування, інтриги, зриви голосування. І накінець — довгоочікуваний результат. У ньому, крім заслуг президента, дипломатів і депутатів, є місце для особистого досягнення всього українського народу. Саме його прагнення в Європу у кінцевому підсумку змусило колеса долі повернутися у потрібному керунку. Цей день ми наближали, як могли. І цим треба по-справжньому пишатися. Для нас світ змінюється у кращий бік”.

Солідарний з політологом письменник Сергій Жадан. “Не обов’язково кудись їхати вже завтра, - каже він. - Але важливе саме відчуття, що ми стали вільнішими, ніж були до цього. Зараз бачимо, що люди за ці три роки вже тисячі разів розчарувалися у владі. Тому надання безвізу, безперечно, додасть тільки позитиву... Десь через п’ять років для більшості українців “безвіз” стане чимось звичним, а не якоюсь надзвичайно великою перевагою. Щодня бачу, як українці змінюються на краще. Ці зміни просто не можна не помітити”.

Не приховує своєї радості інший культовий інтелектуал — Оксана Забужко:

- Безвізовий режим між Україною та ЄС - це можливість докорінно змінити уявлення українців про світ, - каже романістка. - Він знаменує закінчення епохи Радянського Союзу. Свобода подорожувати європейськими країнами сформує нову карту в головах людей. Позбавить стереотипних уявлень про світ. Це справжній кінець СРСР і вихід з ГУЛАГу з розв’язаними руками... Радянська влада мала за мету прив’язати громадян до певного місця проживання. Подорожувати могли тільки за рішенням партії чи за комсомольською путівкою. Їздили тільки куди відряджали або вербували. Прописка закріпачувала людей. Разом зі здобуттям Незалежності українці отримали величезне благо: вільне пересування країною. Саме воно формує динаміку західного, цивілізованого світу. Раніше могли про це тільки мріяти. “Безвіз” є важливим кроком до відкритого світу і вписування у нього України”.

Не обійшлося і без “а Баба Яга — проти”. Міністр закордонних справ у часи Януковича Костянтин Грищенко дорікнув нинішній владі за повільність, сказав, що Україна могла отримати “безвіз” ще у час роботи команди ПР. При цьому забув, що саме Янукович і Азаров блокували підписання Угоди про Асоціацію з ЄС. Грищенко “накаркав”, що українцям у нових безвізових умовах буде непросто. Начебто доведеться возити зі собою купу довідок, зокрема з жеків...

Коментар для «ВЗ»

Богдан ЯРЕМЕНКО, дипломат, керівник громадської організації “Майдан закордонних справ”

Не варто все ж таки видавати процес за результат. Завершено важливий, але лише один з етапів процесу ухвалення рішення про запровадження ЄС безвізових поїздок для громадян України.

Рішення прийняв Європарламент. Важливо, що зробив це переважною більшістю. Це розвіює скепсис про нібито винятково негативне сприйняття та ставлення до України та українців в Європі.

Якщо все піде добре, то до середини — кінця червня цього року рішення має бути ухвалене. А що тоді? Це було і раніше, але особливо сьогодні чомусь почали навіювати сумніви, що безвіз - “це якось недобре”. Нічого подібного! Звичайно, манна небесна на українців не впаде. Ні право на роботу, ні проживання в країнах ЄС “безвіз” не дає. Але він дає дещо інше. Фактично, буде реалізовано одну з ідей Революції гідності - ми виборемо право на гідне поводження зі собою з боку Європейського Союзу. Безвізові подорожі не лише заощадять для багатьох гроші на візи, а й час.

“Безвіз” є визнанням того, що українців можна пускати в ЄС не через клітку візових центрів, а швидко і просто - лише тому, що вони громадяни України. Росіяни, наприклад, такого права не мають. Американців цього права нещодавно позбавили…

Три роки тому наш “Майдан закордонних справ” робив соціологічне дослідження і з’ясував, що лише трохи більше 40 відсотків українців бували за кордоном, а з них у країнах ЄС - лише половина. Полегшення подорожей стане хорошим ментальним стимулом і вправлянням мізків багатьом нашим співвітчизникам.

Скептики почнуть нити, що на поїздки в Європу потрібні великі гроші. Це так. Але і у маршрутках більшість з нас безкоштовно не їздить. Треба заробляти. А це вже інша історія...

Схожі новини