Українські експерти визнають успіх казахстанського досвіду конституційних реформ
Питання конституційного устрою є ключовим при побудові держави в ХХI столітті, оскільки саме синхронізація процесів конституційної реформи і технологічної модернізації дозволить забезпечити системні зміни політичного, економічного і соціального середовища в країні.
Здійснення конституційної реформи в Казахстані свідчить про реалізацію стратегії формування стійкої в політичному та соціально-економічному плані держави, збереження її суверенітету і незалежності. Реалізація «Стратегії-2050» вимагає підвищення ефективності функціонування державних інститутів, що і буде забезпечено шляхом перерозподілу повноважень між гілками влади: президентом, урядом і парламентом. Раціональний розподіл праці і підвищення відповідальності за виконання закріплених функцій дозволить підвищити рівень професійності прийнятих рішень у рамках всіх гілок влади.
Збереження у сфері компетенцій президента питань обороноздатності, зовнішньої політики, державного управління, захисту Конституції дозволить забезпечити зміцнення політичних позицій Казахстану в регіоні та у світі в цілому.
Парламент, крім функцій законодавчого органу, отримав можливість здійснювати контроль за діяльністю уряду, що забезпечить розподіл відповідальності за прийняті нормативні документи у сфері економіки між двома гілками влади. Виборність парламентаріїв повною мірою відповідає принципам демократії і дозволяє створити умови для реальної політичної конкуренції.
Передача повноважень і відповідальності з регулювання соціально-економічних процесів на рівень уряду і міністерств дозволить підвищити рівень їх самостійності у прийнятті рішень, які стосуються затвердження та реалізації державних програм економічного розвитку відповідних галузей і секторів економіки, що в цілому забезпечить подальший розвиток ринкових відносин у країні.
У цілому, конституційна реформа, яка здійснюється у Казахстані, є найважливішим складником розвитку держави відповідно до вимог часу і стратегічного завдання «Стратегії-2050». Вона дозволяє сформувати оптимальне поєднання гілок влади з метою забезпечення конкурентоспроможності країни та підвищення рівня життя населення; здійснити поетапні реформи, що забезпечує стабільність політичного устрою країни, формування політичних еліт і спадкоємність поколінь; залучити до процесів державного розвитку передові інтелектуальні сили країни.
Заступник директора Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин,
зав. кафедрою менеджменту Київського національного університету технологій та дизайну
д.е.н., професор А. О. Касич.
