Ненормальна норма

“Відступ від демократії”, “помста антикорупціонерам”, “прояв авторитаризму” — ці та інші непривабливі оцінки звучать на адресу президента Петра Порошенка і його команди після того, як глава держави підписав видозмінений Закон “Про запобігання корупції”. А все через невеличкі, але резонансні правки, які при допомозі членів його фракції у парламенті та союзників було внесено у порядок подання електронних декларацій. Розширення кола цих декларантів за рахунок громадських активістів (а хотіли вписати до них же й пресу) виглядає як прихована політична розправа за їхню незалежність...

Відповідно до ухваленого закону, тепер, крім чиновників, звітувати про свої статки змушені всі члени громадських організацій. Міжнародна спільнота вважає цю норму ненормальною, такою, що виглядає як тиск державних органів на представників громадянського суспільства, зокрема, на борців з корупцією. Як помста їм за контроль влади. Розкритикували скандальні зміни у посольствах США, Великої Британії, у низці інших держав, а також комісар Євросоюзу Йоханнес Хан, представники інших авторитетних інституцій. На Заході звучать заклики до української влади відмінити ці правки як дискримінаційні, як такі, що суперечать демократичним цінностям.

На Банковій критику начебто почули. Перед підписанням закону Петро Порошенко запросив представників впливових громадських організацій і роз’яснив їм власну позицію. Сказав, що поділяє їхню занепокоєність. Але не підписати закон не може. Оскільки, мовляв, це вдарить по військовослужбовцях рядового, сержантського, старшинського складу, для яких цей закон відміняв (і цілком справедливо) е-декларування. Водночас президент сказав, що переживати активістам нема чого, позаяк звітувати їм про свої статки прописано з 2018 року. До цього часу Петро Порошенко пообіцяв створити робочу групу, яка, мовляв, подасть свої пропозиції — і недоліки у законі незабаром буде виправлено.

Чи задовольняє така позиція самих активістів? Про це кореспондент “Високого Замку” запитав у голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, який був на зустрічі з главою держави.

- Зустріч з президентом нічого не змінила, — каже пан Віталій. — Ми маємо закон, який фактично блокує діяльність антикорупційних організацій і журналістів-розслідувачів, студії яких переважно є громадськими організаціями. Такого, як у нас, закону немає ніде в світі. Навіть “іноземні агенти” в Росії (так Кремль називає громадських активістів, які працюють за грантовою підтримкою з-за кордону. — І. Ф.) не мають подібного регулювання! Їхні “контрагенти” — прибиральниці, перекладачі, майстри — не подають жодних декларацій. Цим законом фракції “Блок Петра Порошенка” і “Народний фронт” зробили гірше, ніж у Росії. Президент визнав, що частина цих правок не має права на існування. Поза тим, цього ж дня підписав скандальний закон.

- Він пояснив, чому зробив це — в інтересах воїнів...

- Але ж про проблему з деклараціями військових було відомо ще шість місяців тому! Хто заважав Петру Олексійовичу подати ці правки раніше? Більше того — прямо на зустрічі ми запропонували президенту вихід з цієї ситуації: він міг накласти вето з пропозицією. Тобто ветувати частину законопроекту, відклавши відповідальність тим військовослужбовцям, про яких йшлося, — щоб можна було прибрати скандальні правки щодо громадських організацій. Але він не захотів цього робити.

- То ви не вірите у щирість президента, який казав, що не має нічого проти громадських активістів?

- Це важко оцінити. Президент підписував закон: а) знаючи про проблеми, які він створює; б) маючи можливість виправити їх без підписання закону.

- Чи можна сподіватися, що робоча група за участі експертів, громадських активістів швидко владнає проблему?

- Для того, щоб згадану проблему було розв’язано, президенту не потрібно робочої групи, філософських бесід, кавування-чаювання. Він може подати від себе у парламент для першочергового розгляду законопроект, який відміняє внесені правки.