«У такій ситуації може опинитися будь-який суддя, який займе принципову позицію щодо справи...»

Коли мер Полтави Олександр Мамай попросив її закрити справу проти його родички, відмовила. Коли мер послав свого колишнього заступника запропонувати судді хабар, Гольник зняла це на приховану камеру і написала заяву до прокуратури. Думаєте, проблеми тепер у мера? Проблеми у судді. Їй не продовжують повноважень. Її начальник - голова суду - пише на неї доповідні та скарги. Справа 49-річної судді дуже показова. Лариса Гольник, яка пішла проти корумпованої суддівської системи, здобула прихильність серед журналістів. Я поспілкувалась з мужньою суддею з Полтави, яка привідкрила завісу суддівського закулісся…

Навесні 2014 року до мене надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно полтавського міського голови Олександра Мамая. Суть справи така: мер не довів до відома депутатів міської ради питання щодо виділення земельних ділянок (йдеться про торгові точки на громадських зупинках) для своєї падчерки Ірини Климко, - розповідає Лариса Гольник (на фото). - За цим фактом було відкрито кримінальне провадження, але справу правоохоронці закрили, оскільки кримінального злочину у ній не побачили. Обмежилися складанням адміністративного протоколу про корупційне правопорушення. Такі справи, згідно із законом, мають вирішуватися лише у присутності самої особи. Але мер на судові засідання не з’являвся: він або хворів, або був у відрядженні, або у відпустці... Я залучила правоохоронців, аби вони повідомили мера про судове засідання. Їх на подвір’я його будинку ніхто не пускав... Правоохоронці не могли виконати примусового приводу. Після одного із засідань представник мера (колишній заступник начальника міського управління міліції, а зараз очільник громадської організації боротьби з корупцією та організованою злочинністю) пригрозив, що, мовляв, не хочу по-доброму домовитися... За їхнім планом я мала взяти самовідвід. Але я зай­няла принципову позицію, що не спілкуюся зі сторонами щодо справи».

Пані Лариса розповідає, до неї зателефонував колишній заступник мера Полтави Дмитро Трихна. Просив про зустріч. Суддя подумала, що він уже пішов з команди міського голови, можливо, йому потрібна допомога, і погодилась з ним зустрітися. “Трихна сказав, що мер хоче прийти на судове засідання, але має знати, яким буде рішення. Натякнув, що маю закрити справу у зв’язку із закінченням строків давності без визнання вини. Я йому дала зрозуміти, нехай міський голова приходить до суду, я справу розгляну і ухвалю рішення, - веде далі пані Лариса. - Якщо він з ним не погодиться, оскаржить в апеляційному порядку. Але Трихна натякав, мовляв, подумайте над пропозицією... Тоді я звернулася у правоохоронні органи, і там зафіксували цей злочин. Було відкрито кримінальне провадження. Про це знало обмежено коло осіб, але, очевидно, відбувся витік інформації. Мер вийшов на прес-конференцію і звинуватив мене у вимаганні хабара. Зрозуміло, що розглядати цю справу я уже не могла. Справу передали до іншого суду. Там ухвалили рішення, яке задовольнило мера. Згодом він переобрався на другий термін. Щодо земельних ділянок — їх виділили. Міська рада проголосувала. Мер отримав, що хотів”.

“Ви продовжили боротьбу чи вирішили відступити?” - запитую суддю.

“Я майже рік добивалася, аби колишнього заступника мера, який виступав таким собі “рішалою” у цій справі, притягнули до кримінальної відповідальності. Сьогодні ця справа слухається у районному суді. Справу щодо мера Полтави Олександра Мамая передали до НАБУ. Завдяки парламентському комітету та розголосу у ЗМІ вдалося привернути увагу генпрокурора Юрія Луценка. Хоча прокуратура все робила для того, аби справу розвалити... Зараз важко сказати, як ведеться розслідування. Відео — це головний козир. На ньому видно, як мер прямо каже, що треба справу щодо нього закрити. А я запитую: “В який спосіб?”.

Зі слів пані Лариси, ні голова суду Олександр Струков, де вона працює, ні її колеги її не підтримали. А дехто намагається списати цей корупційний скандал “на особистий конф­лікт Лариси Гольник з головою райсуду Струковим”. Зі слів пані Лариси відчувалося, що її шеф у цій справі був зацікавлений...

“Чи був задіяний мер Полтави в інших корупційних схемах?” - запитую.

“При зустрічі зі мною, і це також зафіксовано на відео, він каже: “Я пройшов Крим, Рим і мідні труби... Кримінальні справи щодо мене неодноразово закривалися”. Очевидно, щоразу йому вдавалося домовитися. Та я сподіваюся, що НАБУ зможе провести об’єктивне розслідування. Як на мене, є достатньо доказів, що мер винен разом із посередником (колишнім заступником мера. - Авт.) у тому, що пропонували мені неправомірну вигоду — 5 тисяч доларів. Крім того, мер є безпосереднім організатором цього злочину. Але прокуратура та НАБУ, припускаю, не впевнені, що наші суди підтримають таке обвинувачення...”.

Лариса Гольник — суддя одного з районних судів м. Полтави, але без суддівських повноважень (працює суддею п’ять років). “Сьогодні у такій самій ситуації в Україні близько 800 суддів, - пояснює пані Лариса. - У зв’язку з реформами, продовжувати чи не продовжувати судді повноваження, відтепер вирішує Вища рада правосуддя. Раніше це робила Вища кваліфікаційна комісія. Вона рекомендувала мене на обрання суддею безстроково. Але сьогодні це питання зависло. Роботу багатьох судів в Україні заблоковано. Наприклад, у нашому суді сімнадцять суддів, п’ятеро — без повноважень. Є суди, які взагалі не мають суддів з повноваженнями. Зараз відбувається конкурс до Верховного суду, і вся увага зосереджена на цьому. До реформування місцевих судів черга дійде нескоро”.

“Чи можливо зламати хребет корупції у судах? Часто буває так, що всі справи вирішує особисто голова суду?”.

“Деякі мої колеги натякали, що голова намагається вплинути на те чи інше рішення. Проте кожен суддя розуміє, що за своє рішення доведеться відповідати особисто. Незалежно від того, був тиск чи ні. У такій ситуації, як я, може опинитися будь-який суддя, який займе принципову позицію у справі. За моєю спиною говорили: “Що, вона не збирається жити у Полтаві?”. Але розбалансованість у законодавстві призводить до того, що рішення судді нижньої ланки може бути змінене на 180 градусів, скасоване тощо. У нас не працює суддівське самоврядування. Коли громадські активісти закликають суддів самоочищатися та працювати чесно, вони сприймають це як тиск на них! Але до мене телефонував суддя з Київської області, він член Ради суддів України, висловлював свою підтримку. Це приємно”. “Однак небагато суддів готові відверто заявляти про корупцію у судах”. “Так... Багато хто думає: “Вона заявила і чого добилася? А могла спокійно працювати, заробляти гроші”. Це неприємно, коли тебе у суддівському середовищі вважають ізгоєм. Дошкуляють. На таке цькування судді, який виступив викривачем корупційного злочину, я не звертаю уваги. Вважаю, що правда на моєму боці...”.