Чи дістануть з широких штанин «імпортні» паспорти?

Якщо скласти рейтинг «найзаїждженіших» парламентських ініціатив, то тема покарань за подвійне громадянство точно у топ-п’ятірці буде. Від скликання до скликання її мусують під депутатським куполом у різних варіаціях. Одні пропонували ввести адміністративну відповідальність за приховування «імпортного» паспорта, інші — кримінальну. Були пропозиції позбавляти народних обранців, які обзавелися «чужим» громадянством, а то й кількома, депутатського мандата. Але усе закінчувалося або пустопорожньою говорильнею, або ж «зарубуванням» законопроекту навіть на фініші.

І ось проблема подвійного громадянства знову на порядку денному. Цього разу з подачі президента. У поданому ним законопроекті пропонується позбавляти українського паспорта тих, хто добровільно прийняв іноземне громадянство і не відмовився від нього у встановлений термін. Підставою для втрати українського громадянства будуть встановлені факти використання іноземного паспорта для прикордонного контролю (на в’їзді чи виїзді з України), а також голосування на виборах в іншій країні. Президентська ініціатива викликала неоднозначні оцінки. Одні вважають її популістською, киваючи на те, що за президентства Порошенка нормою стала роздача українських паспортів запрошеним на посади іноземцям, які свого другого громадянства так і не позбулися. Інші сумніваються, що у Верховній Раді, де депутатів з кількома паспортами не на одну фракцію набереться, вистачить голосів для ухвалення такого законопроекту. А якщо і набереться, то дієвої процедури, як вивести на чисту воду всіх «багатогромадян», все одно немає, кажуть треті.

Як тільки на Банковій озвучили президентську ініціативу, виникли застереження щодо кримчан, які залишилися на окупованому півострові. Чи справедливо, мовляв, буде позбавляти їх українського громадянства за те, що отримали російські паспорти, бо опинилися перед вибором без вибору (жити в окупованому Криму з українським паспортом нереально)? На що в Адміністрації президента заспокоїли: українців у Криму, які змушені були погодитися на раша-паспорт, законом не скривдять.

А ось жителі Закарпаття і Буковини, які масово «підсіли» на румунські й угорські паспорти, під ризик залишитися без українського громадянства підпадатимуть. Якщо законопроект, звісно, ухвалять.

У президентському оточенні вже запаслися фішкою: хто, мовляв, не проголосує, той сам себе здав. Ось тільки «кричалка» може і самим «порошенківцям» боком вилізти. Бо ж не факт, що у фракції «БПП» усі депутати зберегли вірність українському паспорту. Може, ще не один а-ля Насіров (до призначення головою ДФС був нардепом від «БПП») там знайдеться?

До речі, прізвище головного фіскала фігурує у «темнику», який, за інформацією «Української правди», розіслали з АП «порошенківцям». В інструкції, як коментувати поданий президентом законопроект, пропонується ось такий висновок: «Це також оцінка ситуації з Романом Насіровим, який має не один, а три паспорти різних країн». (За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім українського, Насіров має ще британське й угорське громадянство. У СБУ заявили, що документальних матеріалів, які б підтверджували це, у них наразі немає).

Інший персонаж згаданого темника — олігарх Ігор Коломойський. Мовляв, президентський законопроект — це і йому попередження. Про своє потрійне громадянство Коломойський сам заявляв журналістам, згадуючи свій ізраїльський і кіпрський паспорти. Причому тоді, коли ще очолював Дніпропетровську облдержадміністрацію. Але у ті часи два «чужі» громадянства губернатора Банкову не бентежили. Хоча, за законом, «багатопаспортного» Коломойського не мали права навіть призначити губернатором. Але хіба не президент Порошенко указ підписував?

Чи не президент Порошенко вручав українські паспорти іноземцям перед призначенням їх на посади, прекрасно знаючи, що тим самим благословляє їх на подвійне громадянство? Бо, отримавши український паспорт, свій американський, литовський чи грузинський «варяги» зберегли. За винятком хіба що Михайла Саакашвілі, якого у Грузії таки позбавили громадянства.

«Поданий президентом законопроект — це політична клоу­нада, — прокоментував різку зміну президентського курсу щодо подвійного громадянства експерт «Реанімаційного пакета реформ» Олександр Лємєнов. — Подвійне громадянство врегульовується не заборонами, а відкритістю. Якби Порошенко хотів врегулювати це питання, то тиснув би на підвищення прозорості. Зобов’язавши, наприклад, оприлюднювати у відкритому реєстрі публічних службовців (який, до речі, досі не створений) інформацію про кількість громадянств разом з іншими даними. Але ж не це ставить президент України поперед свою ідею».

Поки у Верховній Раді визначаються щодо поданого Банковою законопроекту, у Генпрокуратурі приміряються, кого б першим покарати за подвійне громадянство. Серед кандидатів у «піонери» — автор скандального «мирного плану» щодо врегулювання ситуа­ції на Донбасі, нардеп Андрій Артеменко, який не просто зізнався, що має громадянство Канади, а ще й надав Генпрокуратурі копію свого канадського паспорта.

На Артеменку короткий список нардепів і чиновників, які зізналися у наявності «імпортного» громадянства, може закінчитися. А вивести на чисту воду інших нечистих перед Законом «Про громадянство» непросто. Найлегший спосіб, здавалося б, — отримати підтвердження чи спростування даних про іноземний паспорт конкретної особи у відповідних структурах відповідної країни. Ось тільки угод про обмін такою інформацією в України навіть з країнами Євросоюзу немає.

Карикатура зі сайту pravoconsult.com.ua