«Обнулити» Януковича і Ко

Одна з найбільш спірних тем, над якою уже третій рік до хрипоти сперечаються у Верховній Раді, — механізм стягнення необґрунтованих активів на користь держави. Йдеться про спецконфіскацію коштів та майна, що його, як виявиться під час досудового слідства, незаконно нажили (себто вкрали) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Дискусії про ухвалення такого закону йдуть з часу повалення режиму Януковича. Найперше саме у нього і його команди (у політичному лексиконі — “Сім’ї”), яка накивала п’ятами, прихопивши кругленькі суми, хочуть забрати і повернути народові добуті злочинним шляхом статки. Наміри - благородні, однак у парламенті ніяк не знайдеться 226 голосів, щоб “восторжествувала справедливість”...

Спецконфіскацію практикують у багатьох західних країнах. Представники постмайданних політичних сил розробили близько десятка законопроектів, які дозволяли б ще до оголошення судового вироку направляти на потреби держави заарештовані кошти, щодо яких є обґрунтовані підозри, що їхнім власникам, фігурантам кримінальних проваджень, вони дісталися незаслужено. Маються на увазі найперше ті особи, які уникають запрошень на допити, переховуються від правосуддя за межами України. Крім іншого, спецконфіскація має на меті утруднити життя згаданим особам: унеможливити користування цими активами. У першу чергу законопроект написано для того, щоб завдати удару по злочинному клану Януковича — обнулити його банківські рахунки, повернути награбовану готівку, цінні папери, коштовності, нерухомість.

Ще у часи прем’єрства Арсенія Яценюка було накладено арешти на 40 млрд. грн., які лягли у кишеню оточення екс-президента (заблоковані кош­ти досі зберігають на рахунках Ощадбанку). Очікувалося, що одна половина цієї суми піде на потреби національної оборони і безпеки, зокрема на зарплати учасникам АТО, поліцейським, інша — на підвищення соціальних стандартів цивільного населення. Коштами, отриманими внаслідок спецконфіскації, нинішній глава уряду Володимир Гройсман очікував поповнити державний бюджет-2017 на 10,5 млрд. грн. Щоб пришвидшити вирішення цього питання, прем’єр подав у парламент законопроект власного авторства, благав коаліцію підтримати його. Однак, як і всі попередні “конфіскаційні” напрацювання, минулого тижня його провалили — точніше, навіть не внесли у порядок денний. За таку пропозицію висловилися лише 164 депутати.

Як це не дивно, але дружно саботували голосування у президентській фракції, представником якої ще недавно був Гройсман. Кнопки “за” не тиснули тріо “єврооптимістів-антикорупціонерів” - Світлана Заліщук, Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, провідний юрист “Блоку Петра Порошенка” Руслан Князевич, відомий економіст-фінансист Віктор Пинзеник, письменниця Марія Матіос, відомий лікар Ольга Богомолець. Проігнорували його і політики з бізнесовим шлейфом — Богдан Дубневич, Сергій Березенко, Ігор Кононенко. Проти висловилася колишня журналістка Ольга Червакова.

У кожного свої аргументи. Одні кажуть, забирати чуже майно (навіть якщо воно належить дуже і дуже одіозним типам) без обвинувального вироку є свавіллям, більшовицьким популізмом. І наполягають на тому, що “ображені” неминуче оскаржать “експропріацію” в Європейському суді з прав людини і гарантовано виграють справу. Для України це неминуче обернеться не тільки репутаційними, а й фінансовими втратами, адже доведеться повертати забране, ще й з державної скарбниці компенсувати чималу моральну шкоду.

Деякі депутати у спецконфіскації вбачають порушення основ демократії, зокрема презумпції невинуватості, недоторканості приватної власності. Інші називають законопроект ледь не інструментом розправи з опонентами влади і у випадку зловживань - загрозою для “простих смертних”, адже у законі сказано про “третіх осіб”.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко сподівається, що спецконфіскація розпочнеться з Януковича, щодо якого вже отримано згоду на заочний судовий процес. Луценко вірить, що всі дискусійні юридичні моменти буде узгоджено у найближчий день-два, і вже під час найближчого пленарного тижня народні депутати ухвалять згаданий закон. Що він буде настільки досконалим, що проведену за ним спецконфіскацію в європейських апеляційних інстанціях не зможе оскаржити жоден вітчизняний бонза.

Коментар для “ВЗ”

Михайло ХМІЛЬ, народний депутат (“Народний фронт”)

Законопроект про спецконфіскацію, на ухваленні якого давно наполягає наша фракція, не змогли внести у порядок денний, бо не було гарантії, що згодом при розгляді за нього проголосують. А раз так — який сенс торпедувати його? Немає необхідної кількості голосів у наших колег з “Блоку Петра Порошенка”. Чому? Вважаю, дехто з членів цієї фракції боїться, що цей закон стосуватиметься і його…

Фото з архіву “ВЗ”