Передплата 2024 «Добрий господар»

«Щоб визволити Тараса з полону, ми писали всім, кому тільки можна було. У тому числі принцу Саудівської Аравії, британській королеві, Папі Римському...»

Львів готується зустріти відважного земляка – воїна-«кіборга» Тараса Колодія, який майже два роки пробув у полоні бойовиків на Донбасі.

У сім’ї галицького продавця Галини Мирославівни Колодій, яка мешкає у Сихівському мікрорайоні Львова, у всього міста Лева, всієї України велика радість: після майже дворічної розлуки мати обняла свого середущого (одного із трьох) сина — 26-річного десантника 80-ї окремої аеромобільної бригади, захисника Донецького аеропорту Тараса Колодія. Від 21 січня 2015-го, після того, як проросійські терористи підірвали будівлю ДАР, поранений український воїн перебував у полоні бойовиків. Спочатку його утримували у підвалах колишньої СБУ окупованого Донецька, а згодом - у Макіївській колонії. Копітка робота з визволення “кіборга” дала результат. Минулої неділі, за день до свята Святого Миколая, Тараса відпустили. Представники незаконних збройних формувань передали нашого воїна українській стороні на контрольному пункті Оленівка/Волноваха. Президент Петро Порошенко по телефону подякував Тарасові за стійкість і мужність, а його матері — за те, що виховала такого сина. Глава держави висловив вдячність усім, хто долучився до звільнення “кіборга”, зокрема представникам Церкви. Посередником у звільненні Тараса Колодія за дорученням глави Української православної церкви (яка підпорядкована Московському патріархату) Митрополита Онуфрія був єпископ Ірпенський Климент. Після звільнення “кіборга” російські і наближені до них в Україні ЗМІ почали спекулювати на цій темі. Стверджували, що українська влада “палець об палець не вдарила”, щоб звільнити свого воїна з полону. І що домогтися цього вдалося лише завдяки... главі Російської православної церкви Патріарху Кирилу, перед яким клопотав Митрополит Онуфрій. Мовляв, зважаючи на це прохання, Патріарх Кирило “звернувся до осіб, від яких залежало позитивне рішення цього питання”. Ясність внесли у самій УПЦ (МП). В інформації про визволення Тараса Колодія на офіційному сайті цієї церкви є, зокрема, такі рядки: “Президент України Петро Порошенко та Предстоятель Української Православної Блаженнійший Митрополит Онуфрій домовились про спільну координацію діяльності Держави і Церкви у звільненні українських полонених”... Зараз за дорученням Петра Порошенка Тараса Колодія помістили у столичну лікарню “Феофанія”, де він проходить обстеження і лікування. Поруч з ним його мати. Уникають спілкування з пресою, бо обом треба “відійти” від пережитого. Подробиці історії звільнення “кіборга” з полону кореспондент “Високого Замку” дізнався від волонтера Марії Петришин (за фахом — медика), друга сім’ї Колодіїв. Вона брала участь у визволенні багатьох наших заручників. Однією з перших включилася у боротьбу за визволення і цього воїна-героя...

- Найперше у неділю мені зателефонувала народний депутат Оксана Юринець і каже: “Тараса звільнили!” - розповідає пані Марія. - Для мене це було такою приємною несподіванкою, шоком, що від хвилювання не могла зрозуміти, хто на зв’язку. Емоції зашкалювали. З радісною звісткою поїхали до мами. Була присутня у хаті, коли Тарас задзвонив до неї. Говорив мало і коротко: “Усе добре! Усе добре!”. Я знаю цю ситуацію по своєму родичу Оресту Петришину, який теж був у полоні, сидів в одній камері з Тарасом. У такі моменти не знаєш, що сказати, що запитати. Ти просто щасливий від того, що чуєш голос рідної людини...

Тарасова мама (а познайомилася я з нею у Києві, коли їздили на прийом до колишнього, на жаль, уже покійного заступника голови Адміністрації президента Таранова) — дуже мужня жінка. Усі ці роки тримається як ніхто! Приклад для всіх мам. Віруюча людина. А віра робить дивовижні речі. Так, як вірила у повернення свого сина вона, може вірити тільки мама. І Бог віддячив за її віру, молитви, терпіння... У неділю, після того, як почула радісну вістку, Галя купила квитки на вечірній поїзд і зранку була у Києві, побачилася із сином. Можете собі уявити, що то була за зустріч...

Тарас відбув певну процедуру, яку проходять всі, хто потрапив у руки ворога. За словами Уповноваженого президента у питаннях Донбасу Ірини Геращенко, у “Феофанії” Тарасу нададуть всю необхідну медичну допомогу. З нетерпінням чекаємо його повернення до рідного Львова. Хочемо зустріти його як належиться. Тарас — наш герой, патріот України. Коли слід чекати його вдома? Все залежатиме від вердикту лікарів, від стану його здоров’я...

- Що розповідав про Тараса ваш родич — Орест Петришин, який був з ним в одних казематах?

- Казав, що він дуже сильний духом, вольовий. Навіть у полоні, щоб не впасти духом, займався спортом. Завдяки своєму гарту швидко відійде від того, що йому довелося перебути.

А те, що дехто каже, що Тарас виглядав на фотографіях пригніченим... Коли з полону повертався наш Орест, я вдивлялася у його обличчя, мені здавалося, що він виснажений, змордований. І це можна зрозуміти. Людина, можливо, ще не усвідомлює, що вона вже на волі...

- Російські сайти повідомляють, що Тараса звільнили за прямою вказівкою московського патріарха Кирила...

- Речник голови СБУ Юрій Тандіт від імені глави СБУ подякував за проявлені зусилля у звільненні Тараса предстоятелю УПЦ Митрополиту Онуфрію. А всіх тонкощів перемовин я не знаю... Зараз існує багато спекуляцій навколо звільнення заручників, багато звучить звинувачень на адресу начебто бездіяльної влади. Але треба сказати правду: Адміністрація президента, Служба безпеки України, інші державні органи багато докладаються до звільнення з полону наших хлопців. Але не все у їхніх силах. Нам протистоїть агресивна Росія з її могутніми важелями. Кремль маніпулює процесом звільнення заручників. Ті, хто дорікає нашому президенту, нехай подумають на хлопський розум: невже Порошенку не вигідно визволити наших хлопців?

У руках ворога понад два роки перебувають ще багато інших наших воїнів. Українська сторона докладає максимум зусиль, щоб вони повернулися додому. Але не все так просто. Знаю: коли переговори щодо обміну підходять до, здавалось би, успішного завершення, інша сторона висуває нові умови, видумує нові причини, щоб зірвати обмін. Затягують процес, щоб тиснути на світ. Щоб з Росії зняли санкції. Щоб домогтися надання самопроголошеним “ДНР”, “ЛНР” офіційного статусу, провести вибори на Донбасі і узаконити тамтешню владу. І у цих їхніх забаганках наші хлопці, на жаль, є заручниками Кремля.

- Чи ходили ви і мама Тараса Колодія на прийом до церковних ієрархів, чи просили їх замовити слово за військовополонених?

- Ходити не ходили, але писали листи, куди тільки можна було. Зверталися навіть до королеви Великої Британії, до принца Саудівської Аравії, до Папи Римського. Писали і до глави Української Православної Церкви (Московського патріархату) Митрополита Онуфрія. Залучали всіх до цього процесу. На з’їзді українських церков, який відбувся недавно у Краматорську (там були представники всіх конфесій), голова СБУ Василь Грицак через Митрополита Білоцерківського і Богуславського Августина звернувся до глави УПЦ МП з проханням посприяти у звільненні заручників. І це теж дало поштовх. У тому числі - в нашій історії. Глава УГКЦ Святослав спілкувався з представниками Австрії (ця країна зараз головуватиме в ОБСЄ) і порушував питання про визволення військовополонених. Це дуже важливо, коли наші церковні діячі долучаються до таких гуманних місій...

А тим часом...

Кремлівські ЗМІ повідомили, що Тарас Колодій “навідріз відмовився спілкуватися з президентом Порошенком” через те, що той начебто не переймався долею українських воїнів, які потрапили у полон. Цю брудну інсинуацію спростувала понеділкова зустріч президента з “кіборгом” в офісі на Банковій. Тарас Колодій сказав: «Хочу подякувати всім владикам, які допомогли звільнити мене з полону, співробітникам СБУ, вам, пане президенте, мамі та всім волонтерам, хто брав у цьому участь». Мати Тараса Колодія також подякувала всім, хто долучився до звільнення: «Це великий подарунок до Миколая та Різдвяних свят».

Ірина ГЕРАЩЕНКО, перший заступник голови Верховної Ради, Уповноважений президента України з мирного врегулювання ситуації у Донецькій та Луганській областях

Розмови про те, що наш президент “дистанціювався” від долі заручників, — дурниці! Українська влада використовує всі можливі механізми для їх визволення. Так було і у випадку із Тарасом Колодієм. До слова, його звільнення кілька разів зривалося. У березні цього року бойовики вже везли його на блокпост для передачі Україні, але потім чомусь передумали. Поки що, у силу певних причин, ми не можемо говорити про те, яких саме зусиль докладаємо, щоб визволити наших воїнів, але, повірте, робимо все! У цьому випадку дякуємо Церкві, котра сприяла у звільненні нашого “кіборга”. Тарас і його мати вже мали зустріч з президентом, за його дорученням Тарас проходить лікування. Нагадаю, що під час засідання Всеукраїнської ради церков глава нашої держави звертався до ієрархів усіх конфесій з проханням допомогти у звільненні заручників. Ми і надалі будемо використовувати найменшу можливість, щоб наші воїни, які опинилися у неволі, повернулися додому. І тут важлива координація зусиль. А колись про кожне звільнення можна буде написати окрему книгу...

Схожі новини