Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Олег Синютка: «У межах двох тижнів запропоную вихід зі сміттєвої проблеми…»

Дев’ять місяців року - своєрідний «рубікон», по якому чиновники оцінюють успішність у ввіреній їм галузі.

З цієї нагоди журналіст «Високого Замку» навідалася до голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки (на фото), аби поговорити про нагальні проблеми й здобутки області. Розмова видалася цікавою, адже губернатор відверто розповів про контрабанду на кордоні, про те, яким бачить вихід зі «сміттєвої проблеми» у Львові, про проблеми з кадрами та про те, звідки “ростуть ноги” у чуток про його переведення в іншу область, та багато чого іншого.

- Пане Олеже, давайте поговоримо про шалені черги, які вишиковуються до польського кордону.  Ви кілька місяців тому ініціювали розмежування смуг руху транспорту перед в’їздом до митних пунктів пропуску «Краковець» і «Рава-Руська», щоб машини з польськими номерами їхали окремою смугою. Так  виглядає, що Служба автомобільних доріг у Львівській області, по суті, відфутболила цю ініціативу - послалася на брак коштів…

- Ми цієї ідеї ще не покинули. Схоже, Службі автомобільних доріг було б добре, якби їх ніхто не чіпав. Хоча, попри мій критичний погляд, люди позитивно відгукуються про обсяги робіт на дорогах. Ми все-таки дійдемо до того, що в’їзд в Україну буде розмежований. Наприклад, на «Краковці» шість смуг: три — на в’їзд в Україну, три — на виїзд. Мені здається, три смуги на в’їзд в Україну - без сенсу. Там немає великих черг. Достатньо однієї-двох  смуг. Так колись робили поляки, коли стикалися з такими проблемами. Треба зробити виїзд з України з більшою кількістю смуг.  Українські громадяни на автомобілях української реєстрації повинні мати пріоритет.

Але кардинальні кроки треба робити після прийняття рішення про безвізовий режим. Будуть особливості, які треба враховувати. Також сподіваємося, що парламент нарешті прийме якесь рішення щодо власників автомобілів на іноземній реєстрації. Бо питання не в Малому прикордонному русі, а в автомобілях, які повинні кожні 5 днів їздити за кордон і перереєстровуватися.

- Не розумію, навіщо чекає­те введення безвізового режиму, аби упорядкувати ситуацію на кордоні. Про ідею розмежування смуг руху ви говорите півроку. Не бачу жодної проблеми зробити це розмежу­вання. Для цього не треба великих грошей. Достатньо поставити якісь роздільні дорожні знаки чи залучити патрульну поліцію для наведення ладу. Влада виглядає безпорадною у цьому питанні.

-  Два тижні тому закінчилося тестування Національної поліції у Львівській області. За результатами цього тестування багато людей звільнено, і тільки тепер зможемо набирати нових людей. Неправильно, якщо буду виправдовуватися. Ви бачите безпорадність влади. Інші люди, коли влада жорстко реагує на порушення закону в разі перекриття доріг, бачать у цьому мало не перехід до диктатури. Не така вже влада й безпорадна...

- Президент  пообіцяв, що вже у листопаді українці будуть їздити до Європи без віз. Очевидно, потік автомобілів збільшиться, і переїхати буде ще складніше. Благо може перетворитися у пекло. Якщо зараз влада не може навести порядок на кордоні, то страшно подумати, що буде  після скасування віз...

- Нічого не зміниться. Людина, яка має бажання чи потребу поїхати за кордон, давно оформила закордонний паспорт, отримала візу і їздить. Скажіть, чи багато є людей, які сьогодні хочуть отримати закордонну візу, не можуть це зробити? Часто це питання задають посли іноземних держав, які приїжджають на Львівщину. Це є однією з їхніх фобій, мовляв, море українців хлине в Європу. Такого не буде.

- Чи готова Міграційна служба до видачі нових паспортів?

-  Готова на гіршому рівні, ніж мені б хотілося.  Мав розмову із керівником Державної міграційної служби України. Вони лише в кінці листопада - на початку грудня очікують на отримання нових машин,  які дадуть можливість збільшити кількість видачі ІD-карт. Я їх підштовхую.

-  Державна міграційна служба -  специфічна структура… Нещодавно “Високий Замок” опублікував  статтю про корупцію у Львівському відділенні, коли чиновника Міграційної служби зловили на хабарі, який вимагав в іноземця, у грузина, до речі, колишнього охоронця Саакашвілі. Ви знаєте цю історію?

- Знаю. Наприклад, минулого тижня на Львівщині затримали чотирьох осіб на хабарництві. Це й депутати, і Держспоживслужба, і сільськогосподарська інспекція, і знову лісівники… Дивуюся цим людям - їх ловлять, садять, інші потрапляють у ті самі крісла і далі беруть хабарі.

- Знаєте, чому так? Тому що впевнені, що в разі чогось відкупляться. Або від  прокуратури, або в суді. Щодо справи про хабарників у Міграційній службі, то маємо інформацію, що у прокуратурі цю справу «валять». Бо замішаний син впливової людини…

- Наразі не маю жодних підстав сумніватися у чесності і професійності прокурора області.  Він ретельно ставиться до виконання своїх обов’язків, незважаючи на зменшення повноважень (прокуратурі суттєво обрізали функції). Обласну прокуратуру   очолює людина, яка розуміє, що є представником держави, яку зберегли люди на Майдані Гідності.

- Що ж, справа хабарників у Міграційній службі буде для нього тестом... Давайте про сміття. Прем’єр-міністр Гройсман закликав  голів обласних держадміністрацій допомогти Львівській міській раді у вирішенні сміттєвої кризи. Як на це відреагувала Львівська обласна адміністрація? Чи є контакти із міською радою?

- Зараз відбувається процес дискредитації Львова і Львівщини. Люди, які  не впоралися із вирішенням сміттєвої проблеми, дискредитують те, що напрацьовувалося роками, десятиліттями. Рік тому Львів мав імідж проєвропейського міста, де люди, спові­дуючи європейські цінності, живуть краще за інші регіони. Львів був надихаючим прикладом, стимулом для всієї України. Сьогодні “стараннями” деяких керівників   Львів асоціюється зі сміттям, яке продукує по всій Україні. Нівелює всі ті речі, які були зроблені. Я отримав лист від голови райадміністрації Житомирської області. Він вимагає відреагувати на ганебний факт, що 200 тонн сміття було висипано на узбіччі в Житомирській області. Це сміття має львівську “прописку”: звідти повитягували львівські чеки з магазинів… На нараді з головами райадміністрацій підняли питання, що у Радехівському районі сміття зі Львова висипали обабіч дороги.  Цього тижня поїду до керівників держави, щоб запропонувати вихід зі сміттєвої пастки. У ме­жах двох тижнів публічно запропоную свій вихід із цієї ситуації.  

-  Міська рада просить від вас виділення земельної ділянки для облаштування полігона...

- Вони не можуть поїхати на цю ділянку і подивитися. Півроку тому ми  дали свої пропозиції щодо ділянки, від них ні слуху ні духу. Питання не тільки в ділянці. Львів - це приблизно третина сміття області, а дві третини випаровується? Розумію, що кожен рятується як може. Але ж сміття ніхто, крім Львова, не висипає на дорозі.

- Ну, у них же не сталося такої трагедії, як на Грибовицькому сміттєзвалищі…

- Тоді треба збиратися всім разом і вирішувати питання.

- Ви  досі не збиралися разом із Андрієм Садовим?

-  Незабаром я зроблю пропозицію, від якої місто не зможе відмовитися…

- Заінтригували.  Що це за пропозиція така?

- Не можна бути голослівним. Я, наприклад, прочитав, що наприкінці 2015 року місто зверталося (до області з приводу земельної ділянки. - Авт.). Цитую: «Великий пакет документів щодо зміни меж Львова». Цей  «великий пакет» складався з листа на двох аркушах. Він не стосувався зміни меж Львова, а  стосувався узгодження конф­лікту міста  з навколишніми територіями. Завжди треба бути дуже коректними.

- Чекаємо двох тижнів. Ще одна проблема в місті і області - колапс із маршрутками. Місто змінило кінцеві зупинки міжміських маршруток, і це спричинило величезне збурення серед львів’ян.  

-  Жителі області доїжджають до межі міста і потім змушені витрачати додатковий час та гроші, щоб доїхати куди потрібно. А мешканці Львова  скаржаться, що вже на Городоцькій не можуть сісти у маршрутку, бо запов­нюється “під зав’язку” на кінцевій автостанції. Як можна  приймати такі рішення? Якщо прий­маємо рішення про кінцеві автостанції, тоді давайте збільшимо кількість транспорту! Якщо не готові збільшувати кількість транспорту, тоді давайте відтермінуємо рішення про кінцеві автостанції. Вже один раз була драконівська зміна транспортної схеми у місті, коли люди проклинали владу. Треба бути особливо «обдарованим», щоб вдруге наступати на ті самі граблі.

- Чому так сталося?

- Професійність шкутильгає.  Але верх блюзнірства, коли керівник транспортного управління міської ради на зустрічі з людьми каже, що це не наша проблема, йдіть до області.

- Видно, в області тривають масштабні ремонти доріг. А яка ситуація із кредитом, який поляки мали дати на добудову дороги до прикордонного пункту «Грушів»?

- Верховна Рада нарешті «народила» у тяжких муках закон - хоч і на другий рік після надання кредиту. Уже визначений розпорядник коштів - «Укравтодор». Сподіваюся, наступного року роботи будуть виконуватися. Наразі на цих ділянках не проводимо капітальних робіт, підлатуємо, підсипаємо, щоб потім не переробляти.

- Коли ці гроші будуть реа­льно надходити?

- Гроші зарезервовані, питання тільки в українській стороні. Напевно, поляки шоковані від нас. Минає рік, і ніхто ці гроші не бере. По суті, безкоштовні гроші - піввідсотка річних, з терміном повернення бозна-коли. Щодо ремонту доріг... Бог подарував надзвичайно теплий вересень. Але ми його не використали сповна. Не було достатньої кількості сипучих матеріалів (бітум, мінеральні добавки), які ми повинні були діставати через залізницю, тож спрацювали упівсили. Це не відповідає планам, які я мав. Мало бути зроблено значно більше. Красномовна цифра - були дні, коли в день вкладали 7 тисяч тонн асфальту! Це сто вагонів асфальту! Коли нам «Укрзалізниця» почала давати по 10-20-30 вагонів, то всі матеріали, які ми нагромадили за зиму, швидко вичерпалися. Сподіваюся, після моєї зустрічі з керівником «Укрзалізниці» і розмови на підвищених тонах щось зміниться. «Львівська залізниця» не в стані була у повному обсязі вирішити це питання.  

-  Нещодавно на Львівщину призначили нового керівника митниці (в. о. начальника Львівської митниці Віталій Черкунов. - Авт.).  У день його призначення ми вам телефонували, аби прокоментували  це. Ви сказали, що не готові коментувати…

- Сьогодні готовий коментувати. Немає нового керівника митниці. Є експеримент, який продовжено на другий місяць. І це наразі вдалий експеримент, тому що обсяги розмитнених товарів за вересень були рекордними. Вперше Львівська митниця перейшла цифру мільярд гривень.  Виглядає, що в жовтні теж буде розмитнено не менше мільярда.

- Тобто він виявився більш ефективним, ніж поперед­ник?

- У мене було одне суттєве зауваження. З різних джерел стікається багато інформації. І одна була вкрай неприємною для виконувача обов’язків керівника митниці. Мені видається, він це врахував. Ми дискутували щодо доброчесності і професійності працівників митниці.

- Тобто далі  надходять сигнали про факти зловживань та корупції на митниці?

- Хто хоче займатися контра­бандою через державний кордон, рано чи пізно попадеться і буде відповідати. Якого би рівня і статусу ця людина не була, для неї це закінчиться погано. Пам’ятаєте бунт на кордоні, коли поляки призупинили Малий прикордонний рух. Виявляється, достатньо було доступно пояснити керівникам Митної і Прикордонної служб, що я про це думаю, і де я бачу корінь зла, як через дві години бунт припинився. Я запитав у президента:  невже хтось має преференції на митниці? На що мені президент відповів: “Недоторканих немає”.

- Останнім часом відкривається багато нових підприємств по області... Це переважно західні чи внутрішні інвестиції?

- Щотижня на Львівщині відкриваємо щонайменше одне підприємство. Хотів би, щоб усі інвестиції були українськими. Бо потім з українським капіталом вийдемо на зовнішні ринки. І зовсім по-іншому буде почуватися наша держава. Але розумію, що світ глобалізований, нові технології часто  поза межами України. Ситуація приблизно 60 на 40 не на користь українських інвестицій.

- Наскільки мені відомо, інвестори стикаються з проблемами. По-перше, бракує робочих рук…

- Це неправда. Є цілеспрямована інформаційна кампанія проти Львівщини і Украї­ни, аби потенційний інвестор відвернувся.  Одна зі складових цієї інформаційної кампанії — начебто тут бракує робочих рук. Навпаки, є великий надлишок робочої сили. Але багато зацікавлених, щоб українці їхали на роботу за кордон.  

- Але ж ви не будете заперечувати, що багато львів’ян вже працюють за кордоном. На Сколівщині є села, де чи не усе чоловіче населення на заробітках у Росії...  

- Щотижня на «Фуджикуру» приймають від 60 до 90 чоловік.  Постійно нарощують обсяги. «Бадер-Україна» працевлаш­тувала 1800 осіб. «Нексанс» - 1500. Говорю тільки про великі підприємства з іноземними інвестиціями. І рівень безробіття не зменшився. Є регіони, де  питання роботи стоїть дуже гостро. Наприклад, Радехівський район.  Там була гостра проблема доріг, і туди ніхто не хотів інвестувати. Але сьогодні в Радехівському районі є високе безробіття, тому що люди, які працювали на «Галичині», на цукровому комбінаті, це декілька тисяч,  залишилися без роботи. Для нас дуже важливо, щоб інвестор йшов саме у такі місця.

- Чому тоді «Леоні» другий завод не відкрив  на Львівщині? Одна з причин, кажуть, саме та,  яку я озвучувала…

- Бо замахнулися на 7 тисяч робочих місць. Це забагато для Радехівського району. Пішли в Івано-Франківську область, у Коломию, де взагалі немає підприємств. Я їм сказав, що там стикнуться з проблемами і повернуться  на Львівщину.

- Крім заробітчанства,  ще одна проблема - Малий прикордонний рух, учасники якого возять контрабанду. У “Високому Замку” була стаття-сповідь такого контрабандиста. Він працював як водій, заробляв 2 тисячі гривень за ходку. Як переконати людей, що заробляють на дрібній контрабанді чималі гроші, піти і чесно працювати на завод, де за місяць заробляють 4-5, ну нехай 7 тисяч гривень? Відносно невисокі зарплати на цих підприємствах не є стимулом для українців там працевлаштовуватися.

- Ми зустрічалися з представниками Європейської бізнес-асоціації і вийшли на спільне розуміння: якщо  хочемо, щоб якісні люди працювали у них на підприємствах, зарплата повинна бути у межах 11-12 тисяч гривень. Тоді ми сподіваємося, що  люди не будуть прагнути їхати за кордон. Спонукаємо власників, щоб на підприємствах збільшували зарплату.  

- Мали би спонукати також наш уряд скасувати безвізовий режим із Росією.

- Для мене це питання навіть не обговорюється. Чим швидше ми прийдемо до візового режиму із країною-агресором, тим краще.

-  Окремі ЗМІ вас звинувачують у тому, що  нібито продаєте за заниженими цінами земельні ділянки…

-  Під час нашої першої зустрічі із сільськими головами я сказав: «Незважаючи на те, що маю право поза межами населених пунктів  видавати розпорядження про користування, продаж земельних ділянок самостійно, цього робити не буду. Вас обрали люди, і ви краще орієнтуєтеся, кому потрібна та чи інша земельна ділянка». Відтоді не підписую розпоряджень, якщо там немає візи місцевого голови. Його обрали люди, він має місцеву раду, і нехай ця рада вирішить, хто є найкращий користувач цієї ділянки. Тому не почуєте, що хтось із місцевих органів влади казав, що Синютка віддав тому чи тому ділянку.

Щодо вартості ділянки. Є закон,  згідно з яким без грошової оцінки земельної ділянки, яка затверджена відповідним інститутом, і перевірки відповідних служб, я не підписую розпорядження. Я порахував: за рік і десять місяців на Львівщині продано одинадцять земельних ділянок.  Це  дуже мало. Продаж ділянок - це поповнення бюджету. Треба спонукати, щоб до землі приходили приватні власники, щоб земля не стояла «безхозна».  

- Ви себе позиціонуєте здебільшого як господарник. Попередні голови ОДА позиціонували себе більше як політики. Зрозуміло, ви представляєте президентську команду, але… Чому саме так сприймаєте свою посаду - суто як господарника, а не як політика?

-  Президент дав мені довіру, призначивши очільником області. Люди на місцевих виборах, де я йшов першим номером у партійному списку, висловили мені найбільшу довіру. Думаю, до мене великі вимоги від людей, які хочуть побачити зміни. А для цього потрібно бути і господарником, і політиком. Одними балачками далеко не заїдеш. Але якщо будеш з ранку до вечора копати, а не зумієш згуртувати людей, донести інформацію, також не отримаєш бажаного результату.  Мене найменше хвилює, як мене сприймають. Як сам себе відчуваю? Як людина, яка рік і десять місяців очолює Львівську область. Немає речей, якими би був задоволений сповна. Ви говорите, що позитив — масштабні ремонти доріг. А я знаю, що можна було зробити більше. Говорите позитив - інвестиції, а я думаю про «Лео­ні», який пішов у сусідню область. Можна говорити про тисячу об’єктів, які робляться в області, а я розумію, що їх могло бути на 20-30 більше. Можемо говорити про сумарно 4 мільярди, які ми залучили як капітальні інвестиції в область, а я думаю, що їх могло бутинабагато більше.  Хочу зробити диво.

-  До речі, вже рік ходять вперті чутки, що вас хочуть перевести в Івано-Франківську область…

-  Думаю, я багатьом наступив на хвоста. Декому підбираюсь до горла. Вони сплять і бачать, щоб мене звідси забрали. Розуміють, що в мене вистачить волі придушити будь-яку гідру.  Тому не шкодують грошей на  брудний піар. А  щодо чуток, усе просто. Знаю, що президент України, згідно з указом якого я прийшов на цю посаду і згідно з указом якого рано чи пізно буду звільнений з цієї посади, не користує­ться факсиміле. Усі документи підписує особисто. Президент України ідентифікує, хто сьогодні очолює Львівську область. І якщо прийме те чи інше рішення, я з ним погоджуся на всі сто відсотків.

Схожі новини