За кордоном Україна має «звучати» 

Найближчими днями “генеральне прибирання” підстерігає дипломатичний корпус України. Кадрову революцію у стані Міністерства закордонних справ, з повальною ротацією послів у багатьох країнах, пообіцяв президент Петро Порошенко. З усього видно, глава держави не задоволений якістю роботи повпредів України за її межами. Попри значну роль, яку дипломати відіграли у донесенні правди про Україну, пропаганді її успіхів, в кооперації сил для економічної і фінансової підмоги нашій країні, в організації широкого міжнародного фронту наших союзників у протистоянні з режимом Путіна, цього на нині недостатньо.

Потрібні зусилля на кілька порядків більші...

За словами керівника нашої держави, одним з пріоритетів роботи нової генерації вітчизняних дипломатів має стати ефективна протидія руйнівній політиці зовнішньополітичних інституцій Росії. З допомогою найрізноманітніших інструментів Кремль прагне створити у громадян західних країн спотворене уявлення про Україну, її політику і людей. Нейтралізувати цю хибну картинку, суттєво підвищити імідж країни у світі — ось те, що має стати щоденною, рутинною роботою наших представників за кордоном. “Головна небезпека — це інформаційний вакуум, коли Україна зникає не лише з політичних, а й з економічних, інформаційних і культурних «радарів» тієї чи іншої країни. Україна має звучати!» — зазначив Петро Порошенко під час зустрічі у МЗС. При цьому додав, що з боку вищого політичного керівництва увагу до цієї сфери, як і до українського війська, буде підвищено. Зокрема, увагу фінансову. В умовах військової агресії заощаджувати на цьому не можна.

Отож слід чекати, що у найближчий день-два ми почуємо про нові призначення послів у Словаччині, Румунії, Чехії, Білорусі, Казахстані. Якщо вірити джерелам на Банковій, вибір кандидатів широкий, очолювати дипмісії доручать не тільки патріотичним, високоосвіченим, а й молодим людям. Практика призначення послами “збитих льотчиків” у політиці відходить у минуле.

Не чекаючи, коли їх попросять піти “на заслужений відпочинок”, деякі дипломати з числа “старої гвардії” уже пишуть заяви про відставку. Так зробив, зокрема, скандально відомий посол України у Чехії Борис Зайчук. “Курортна” політика цього політичного пенсіонера призвела до того, що Чехія на певний час випала з обойми “у дошку своїх” друзів України, що серед тамтешньої політичної еліти домінували проросійські настрої. Свого часу громом серед ясного дня стала звістка про те, що парламент Чехії затримував ратифікацію Угоди про асоціацію України з Євросоюзом, високі чини висловлювалися за відміну санкцій проти Росії. Не в останню чергу, вина за такі проколи лежала на керівнику українського посольства, який мав би забезпечити проукраїнські настрої у сусідній країні.

А ще Борис Зайчук скомпрометував себе заступництвом за одіозного бізнесмена Аліхо Файяда, колишнього радника Віктора Януковича, якого американські спецслужби викрили у намірі продати колумбійським терористам зброю і наркотики. Зайчук клопотав перед Мін’юстом Чехії про... внесення грошової застави за цього ділка, у такий спосіб хотів визволити його з в’язниці. Якої шкоди такі клопотання завдали іміджу України, і говорити годі...

А згадайте історію з контрабандними цигарками у Закарпатській області — у машині, яка перебувала під дипломатичним імунітетом, на територію Словаччини пробували вивезти 60 тисяч пачок цигарок без акцизних марок (на 620 тисяч грн.). Керував мікроавтобусом такий собі Сергій Ліщишин — чоловік першого секретаря посольства України у Словаччині Оксани Ліщишин.

А яку і кому користь приносив колишній посол України у Білорусі Михайло Єжель? Той самий, який, будучи міністром оборони, був причетний до розкрадання військового майна на величезні суми, до заниження боєготовності української армії? Зокрема, за даними Військової прокуратури, Єжеля звинувачують у спробі відчуження двох стратегічних бомбардувальників Ту-95МС. Їх мали відправити до Росії. Неспроста Єжель тепер боїться повернутися в Україну...

Один з гучних провалів зовнішньої політики — скандал з антиукраїнським референдумом у Нідерландах, який сповільнив нашу ходу в Євросоюз. Якби українські дипломати вели наступальну роз’яснювальну роботу, противників нашої присутності в ЄС у “країні тюльпанів” було б значно менше...

Покладімо руку на серце: у нас ще мало великих інвестиційних проектів за участі західного капіталу, багато фобій щодо ведення бізнесу в Україні. Наші посли скромно стукають у двері світових менеджерів, фінансистів, меценатів, рідко виступають у місцевих ЗМІ, з числа закордонного бомонду не плекають лобістів України. У світі мало знають про наші досягнення у промисловій індустрії (приємний виняток — акція з польотом в Австралію Ан-225 “Мрії”), в аграрному сегменті, у науці, культурі, спорті. Ми часто реагуємо на важливі події з великим запізненням. Не вміємо адекватно відповісти. Нерідко нас сприймають як країну третього світу. І в цьому теж вина людей, які працюють, точніше, рахуються дипломатами.

Осіб з категорії “вчорашні” в українських дипустановах знайдеться ще чимало. Дехто з них мовчки “тягне до пенсії”, не утруднюючи себе подвижницькою роботою на Батьківщину. А дехто, не без ворожого впливу, свідомо шкодить українській справі. Потрібно невідкладно чистити ці “авгієві конюшні”.

Коментар для «ВЗ»

Богдан ЯРЕМЕНКО,

керівник громадської організації “Майдан Закордонних Справ”, колишній Генеральний консул України у Стамбулі

Попри поширену думку, не думаю, що багато байдужих чи чужих Україні людей представляють наш дипломатичний корпус за кордоном. Більша проблема в іншому: чи мають вони чітко сформульовані політичні завдання, чи мають ресурси для виконання цього завдання, і чи мають достатньо фахової підготовки для такої роботи? Відповідь на усі три запитання - негативна.

Фото з архіву “ВЗ”