Патріотка? Самозванка? Агент Кремля? 

Донедавна російську полонянку, народного депутата, члена ПАРЄ Надію Савченко можуть позбавити звання Героя України. Це станеться у тому випадку, якщо електронна петиція з такою пропозицією на сайті президента набере щонайменше 25 тисяч голосів і глава держави вважатиме за доцільне схвалити її. Автор петиції Світлана Фурман вважає, що неадекватні, на її думку, заклики, промови та інтерв’ю, що їх дає Надія Савченко після свого звільнення з полону, не є гідними звання Героя України.

Пані Фурман закликала також призначити експертизу здоров’я Савченко з обов’язковою (мабуть, у тому числі - психологічною) реабілітацією, яку завжди проходять люди після визволення з полону, після перенесених тортур та голодувань. А ще - з’ясувати обставини потрапляння Савченко у полон та оцінити її дії як військового, через що загинули інші воїни. Автор виступає і за те, щоб скасувати ухвалене з порушенням рішення Київської міської ради щодо надання матері Надії Савченко земельної ділянки. За три дні з часу оприлюднення тексту петиції під нею підписалося більше чотирьох тисяч осіб. Для того, щоб цей документ потрапив на розгляд президента, потрібно, щоб під ним за найближчі три місяці підписалися ще 21 тисяча респондентів.

На вимогу забрати у неї Зірку Героя Надія Савченко відреагувала нервово. В інтерв’ю одному з телеканалів заявила: “Я не можу відмовитися, тому що це буде образа моєму народові України, який мені цю довіру надав. Якщо народ скаже: віддай цю зірку - я це почую. Для мене не суть бути обзіркованою або нагородженою. Для мене суть тієї роботи, яку я можу виконати, на що мені народ надав кредит довіри, і що я хочу зробити для країни доброго… Те, що на мене вчора летіли квіти, а сьогодні каміння... Герой заключається у тому, що я цього не злякаюся...”.

Донедавна більшість співвітчизників сприймала колишню льотчицю, захопленого сепаратистами у полон бійця добробату “Айдар” як “великомученицю”, “героїню”, “символ нації”. Дехто через її прямоту і рішучість навіть називав цього депутата “наступним президентом України”, ледь не “месією”. Спочатку Савченко скромно відмовлялася від ролі першої особи у державі. Але недавно, мабуть, повіривши у свою виключність, заявила про таку необхідність. На запитання про свої президентські амбіції сказала: “Я відповідала, що не хочу. Але я відповідала, що можу. А тепер я, напевно, відповім, що, швидше за все, вже мушу”. Президента Савченко бачить з... диктаторськими функціями. “Щоб змінити... структуру країни, закони перезапустити, щоб вони діяли для людей, побороти корупцію - треба стати таким диктатором, який має все в своїх руках”.

Але не за міркування про структуру влади Надія Савченко потрапила в опалу. За тих кілька місяців, відколи повернулася з російських застінків додому, вона зробила багато інших резонансних політичних заяв, до змісту яких є багато запитань. Людина, яка раніше завдавала проблеми Путіну і його режиму, вийшовши на волю, чи не щодня створює тепер “менінгіти” українській владі тим, що проштовхує ідеї, які виношують у Кремлі. На Банковій здивовані трансформацією поведінки людини, за визволення якої там так довго боролися на різних рівнях. Бранка виявилася зовсім не тією “іконою”, яку багато українців малював у своїй уяві.

Найперший скандал Савченко спричинила, запропонувавши прямі, в обхід Мінських угод, переговори з лідерами бойовиків на Донбасі. При цьому сама ж запропонувала себе на роль парламентарія у цих перемовинах. Хоча добре знала, що офіційний Київ не раз заявляв, що з терористами, на чиїх руках кров, розмовляти не збирається.

Аналітики кажуть, ця та інші заяви Савченко один до одного збігаються з месиджами кремлівської пропаганди. І натякають, що Савченко виступає таким собі ретранслятором гасел Москви, яка намагається довести світові, що в Україні - громадянська війна. У цій грі недавня бранка своїми месиджами фактично підіграє агресорові.

“З цієї ж опери” заклики Савченко до міжнародної спільноти поетапно... знімати санкції з Росії. А також — не надавати Україні летальної зброї, бо ескалація напруження, мовляв, може спричинити Третю світову війну. Савченко виступала проти наступу сил АТО в районі бойових дій. А недавно заговорила про те, що Україна повинна бути готовою до... прощення своїм ворогам. “Треба навчитися просити вибачення і пробачати, інакше миру не буде!” - заявила вона. Сказала, що особисто готова попросити пробачення у матері, яка “втратила єдиного сина з тієї сторони”. А нинішній конф­лікт на Донбасі, підмінюючи поняття, списала на українську владу, яка, мовляв, за останні 25 років “допустила до такого стану, що люди готові кидатися одні на одних”...

Що ж таке сталося з Надією Савченко, що вона різко змінила платівку? Знаючі люди прогнозують, що у російському СІЗО (або ще до потрапляння туди) її могли “перевербувати”. Зробили своїм резидентом, в обмін на звільнення від тюрми змусили виконувати свої вказівки. І тепер час від часу підкидають своєму агентові “розумні ідеї”. На те, що із Савченко “попрацювали” російські спецслужби, може вказувати її листування з лідерами бойовиків (збереглася копія цих листів). Листувалася вона, перебуваючи у російському СІЗО...

До слова, експерти радять звернути увагу на інші деталі з життя-буття Надії Савченко. Зокрема, на те, що вона, на диво, легко, без ускладнень для здоров’я, перенесла голодування. А після повернення в Україну подалася не у лікарню на обстеження, що було би цілком логічним, а до мікрофонів.

Чи не дивним є той факт, що російська влада дозволила трансляцію майже всіх судових засідань за участі Савченко. А от показувати у прямому ефірі перипетії судових засідань за участі іншого політв’язня, незламного кримчанина Олега Сенцова, не наважилася. Можливо, через те, що він ні на що з командою Путіна не підписувався?

Коментар для “ВЗ”

Олександр ПАЛІЙ, політолог

Зараз Савченко шкодить Україні, оголошуючи ідеї, які впихують в українське суспільство росіяни. Вона фактично займається тим, що за рахунок свого авторитету, здобутого під час ув’язнення, допомагає ворогу. Думаю, вся причина в тому, що її зобов’язали доносити такі месиджі - в обмін на звільнення. І тримають на гачку, так що вона не надто звідти і зривається. Тепер стає більш зрозумілим, чому їй, одній з усіх багатьох українських в’язнів, Москва давала таку трибуну - раніше здавалося, що вона це робила для бажання зробити суд показовим.

Українському суспільству найкраще не зважати на Савченко та її месиджі, не ловити її слова. Усім зрозуміло: вона лише людина, яка потрапила в полон і була звідти звільнена ворогом.

Фото з архіву “ВЗ”