100 днів без уряду камікадзе

Пригадуєте коронну фразу, якою Володимир Гройсман увінчав свій виступ у парламенті за лічені хвилини до прем’єрства? «Я вам покажу, як керувати країною!». Настав момент, коли ці слова нагадають самому Гройсману. Перша 100-днівка оновленого уряду підкралася непомітно. Але, попри літній сезон, коли від політики навіть політики відпочивають, ця кругла дата непоміченою точно не залишиться. Поки оптимісти нахвалюватимуть уряд (хай, мовляв, і дріботить на шляху до реформ - головне, що на місці не тупцює), розчаровані і популісти хльостатимуть його і за європейські тарифи без європейських зарплат, і за підсідання на кредитно-фінансову голку МВФ. І навіть за те, що прем’єр досі не «спікає» англійською, як належить політикові з претензіями на європейську марку. Спробуємо і ми розкласти на шальки терезів перші досягнення та прогалини 16-го українського прем’єра і його Кабміну.

Ще не самостійний, але вже не порошенківський?

Ярлик «Кишеньковий кадр Порошенка» прилип до Гройсмана ще у допрем’єрські часи. І так міцно, що коли у розпал прем’єріади просочилася інформація про гройсманівський ультиматум президентові (з репертуару «або у Кабміні будуть мої люди і не буде вашого сірого кардинала Ковальчука, або шукайте собі іншого кандидата у прем’єри»), дехто розцінив це як добре зрежисований піар. Влаштували, мовляв, показуху, аби продемонструвати, який Гройсман принциповий. Але дуе­лянтські погляди, якими президент і прем’єр обмінялися, коли, вітаючи з обранням, Порошенко вручав Гройсману квіти, змусили засумніватися прихильників «показушної» версії.

«Чуйка» не підвела. Якщо до прем’єрства Гройсман і був слухняним любимчиком Порошенка, то тепер точно не у цьому статусі, переконують знав­ці політичних залаштунків. Президент, кажуть, не пробачив прем’єрові претензій на самостійність. З демонстрацією, хто у домі господар, Порошенко не забарився: таки «ощасливив» Гройсмана призначенням Ковальчука. Не вдалося приставити «смотрящого» у статусі першого віце-прем’єра, то зробив це в інший спосіб — делегував Ковальчука у Кабмін президентським представником. За інформацією «Української правди», Гройсмана навіть зобов’язали заздалегідь погод­жувати з Ковальчуком порядок денний Кабміну, щоб той був у курсі всіх планів і справ.

Прем’єр-«онлайн»

З якого предмета пан Гройс­ман точно заслужив тверду «п’ятірку», то це з комунікацій. Гройсман — і у соцмережах, і на телебаченні, й у відеороликах. На його сторінці у Facebook — коментарі до урядових рішень, відповіді на критику, відеонарізки з урядових засідань, «Live з-під стін Кабміну» (як Гройсман охрестив свої вуличні відеозвіти на тлі урядової будівлі — а-ля виступи американського президента на галявині перед Білим домом). А ще - фотосесії з офіційних візитів і робочих поїздок, привітання до «червоних дат» календаря, анонси поя­ви у телеефірах, переадресації на слайд-звіти щодо діяльності уряду. Навіть визнаний «віртуал», керманич МВС Арсен Аваков, нервово покурює збоку.

Виглядає на те, що в уряді під керівництвом Гройсмана вирішили випробувати народну мудрість: «Будь ближчий до людей, і люди потягнуться до тебе». Принаймні намагаються демонструвати відкритість, пояснювати свої наміри і дії, навіть якщо аргументи непопулярні. Хоча іноді заговорюються. Хто чув висловлювання прем’єра щодо розлучень, досі не можуть збагнути, що це було. «Треба підтримати ініціативу міністра юстиції щодо спрощення процесу укладання шлюбу і заборонити розлучення. Всі думають, що це жарт, але я вважаю, що сім’я - найвища цінність. Важливо, щоб люди, які перебувають у шлюбі, були щасливі», - заявив Володимир Гройсман на засіданні уряду. Про цінності не посперечаєшся. А ось поголовний «шлюб до гробу» - це вже диктатура якась!

Хоча який з Гройсмана диктатор?! Навіть на засіданнях уряду замашок начальника собі не дозволяє. «Папєрєднік» Яценюк — той палицю зверхності не раз перегинав. Подивишся на Гройсмана — сама чемність і врівноваженість. Але хто бував на зустрічах з прем’єром у форматі «не для камер», бачив і грізного Гройсмана. Ось як описав одну з таких зустрічей журналіст видання «Бізнес» Олег Вачаєв: «Голові Державної фіскальної служби дали місяць для «очищення стаєнь» (слова прем’єра!). Якщо цього не буде зроблено, пан Насіров і всі його наступники будуть звільнені. Після перевірки зарубіжними експертами грядуть серйозні зміни на митниці, оскільки компромату накопичилося предостатньо. Що і продемонстрував сам Гройсман, зачитавши зі свого телефону начальнику однієї з регіональних митниць дані про те, які контрабандні схеми використовуються на його «господарці», і хто саме з контролюю­чих органів «дахує» митників».

Цю авторську колонку прем’єр запостив у своєму Facebook з таким коментарем: «Думаю, ті працівники ДФС, які сьогодні вимушені були пояснювати свої дії перед керівництвом держави і представниками бізнесу з усієї країни (з ними і відбувалася закрита зустріч. - «ВЗ»), запам’ятають цей день надовго. І, сподіваюся, розкажуть іншим... Не всім подобається, що мені доводиться влаштовувати чиновникам публічний рознос. Якщо чесно, мені і самому це не особливо до вподоби. Працюємо над системними змінами в ДФС та інших контролюючих органах. Але поки ці зміни розробляються і впроваджуються, доведеться займатись такою «виховною роботою».

«Виховувати пізно — у шию гнати!» - обурюються ті, хто зачекався відставки головного «фіскала» Насірова. Але тут бажання Гройсмана розходяться з можливостями. «Кадри» Банкової без волі Банкової не попреш.

За дороги — «добре», за тарифи — перездача.

100-днівки пан Гройсман вирішив не чекати - за перші три місяці роботи уряду ще два тижні тому на засіданні відзвітували. З цифрами, картинками. Досягнення вмістили на 28 слайдах. Тут — і запуск (з 15 серпня) електронної системи декларування доходів для чиновників. І реформа митних органів (із запровадженням обов’язкової фото- та відеофіксації оглядів на митницях і створенням «митної сотні» - мобільних груп із запобігання та виявлення порушень на митниці). І масштабний ремонт доріг (відзвітували про 2,6 мільйона «квадратів» вже залатаних ям і роботи з поточного середнього ремонту одразу у 17 областях). І «теплі кредити» (державна програма відшкодування позик, які українці використовують на утеплення житла та придбання енергоефективного обладнання). І скасування податку на пенсії...

Що за дороги взялися, не посперечаєшся. Дехто жартома підмітив: відколи прем’єр змінився, сімейні асфальтні заводи Гройсманів 28 годин на добу, 32 дні на місяць безупинно працюють. Результативність інших кроків, якими у Кабміні похвалилися, теж можна буде лише з часом оцінити (для об’єктивних висновків 100 днів замало). А ось медалі за скасування податку на пенсію «аукнулися» уряду звинуваченнями у популізмі. У Кабміні, мовляв, так цим вихваляються, наче ощасливили усіх пенсіонерів України пенсійною надбавкою у тисячу гривень. З яких пенсій стягали податок? З тих, які перевищували розмір трьох мінімальних зарплат. А чи багато в Україні щасливчиків, котрі отримують такі пенсії (від 4350 грн. і вище)?. Три відсотки, кажуть експерти. А що від скасування «пенсійного» податку реш­ті понад 90 відсоткам пенсіонерів, які залишилися з тим, що мали?

Але найвразливішим мозолем уряду стануть платіжки з захмарними сумами за газ і теп­ло, які українці отримають восени. Скільки б у Кабміні не розповідали, що суттєве підняття тарифів — це вимушений крок, без якого країну не вирвати з бідності і корупції, скільки б не кивали на субсидії (в опалювальний сезон, як підрахували у Мінсоцполітики, кількість їх отримувачів зросте з 5,5 мільйона до дев’яти мільйонів), залізобетоннішими аргументами для мільйонів українців залишатимуться діряві кишені. І вибір: заплатити за комуналку і спати спокійно голодним, чи не платити, бо їсти ж хочеться.

Та й гроші на таку кількість субсидій треба звідкись брати. Не кажучи вже про кошти на обіцяне у грудні підвищення мінімалки (з 1450 до 1600 гривень). У Кабміні грозяться тіньову економіку потрусити. Тільки у бою з тінню наразі тінь перемагає.

Тож поки що перевага на боці тих, хто лупцює уряд за тарифи і в хвіст, і в гриву. Поки опоненти заробляють політичні бали на «тарифних війнушках», у Кабміну попереду мало втішного. Якщо до осені не запасеться вогнегасником проти народного гніву, ризикує на «тарифний майдан» наразитися. А там — і до відставки недалеко, якщо ситуація вийде з-під контролю настільки, що загасити її можна буде лише достроковими парламентськими виборами. Вони вже маячать на горизонті.

20%

Стільки українців, як засвідчують результати дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», сподіваються, що уряду Гройсмана вдасться реалізувати позитивні зміни в Україні. «Невіруючих» і тих, хто сумнівається, - 60 відсотків. На запитання про оцінку діяльності Кабміну схвально («так» чи «швидше, так») відповів кожен п’ятий. 29 відсотків заявили, що зовсім не схвалюють дії уряду.

Фото ЕПА