Живеш без «прописки» понад місяць? Готуйся платити штраф

В Україні так і не наважились скасувати так звану прописку, але правила реєстрації місця проживання змінились. Тепер штамп у паспорті про реєстрацію місця проживання чи зняття з реєстрації ставитимуть не у Державній міграційній службі, а в органах місцевого самоврядування. Це суттєве полегшення для людей, що живуть у сільській місцевості. Тепер, аби змінити прописку, їм не доведеться їхати в райцентр у міграційну службу. Усе можна зробити у сільраді.

«Фактично основ­на зміна, яка відбулась, - набуття чинності закону щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування, — каже начальник адміністративно-господарського управління Львівської міської ради Валентина Бартошик. — Відтак частину послуг, які раніше надавала ДМС, передали органам місцевого самоврядування. Тепер реєструвати місце проживання має право виконавчий орган сільської, селищної чи міської ради, сільський голова. Якщо є центр надання адміністративних послуг (у нашому місті вони створені при кожній райадміністрації), звертатись треба туди. При цьому не обов’язково спочатку їхати зніматись з реєстрації, а потім реєструватись за новою адресою. Тепер це можна зробити за один раз».

Як тільки нововведення набули чинності, деякі “експерти” лякали, що тепер штрафуватимуть тих, хто зареєстрований за однією адресою, а фактично живе за іншою. Насправді адміністративна відповідальність передбачена лише для тих, хто не має “прописки”. Скажімо, якщо ви знялися з реєстрації за одним місцем проживання, то маєте місяць, аби зареєструватись за новою адресою. Якщо ви цього не зробите, то за проживання без реєстрації, так само, як і за проживання з недійсним паспортом, передбачена адміністративна відповідальність. Для початку вам вручать попередження, а потім можуть накласти штраф у розмірі від 17 до 51 гривні.

Однак бути зареєстрованим за однією адресою, а жити де заманеться, можуть тільки ті, хто нікому нічого не винен. “Якщо особа має невиконані майнові зобов’язання (наприклад, кредит), є військовозобов’я­заною чи задіяна у судовому процесі, то вона зобов’язана повідомляти орган реєстрації про своє місце перебування, якщо не живе за місцем реєстрації більше одного місяця”, - каже Валентина Бартошик.

У кожному місті є значна кількість сімей, які живуть не у власних, а в орендованих помешканнях, а зареєстровані у батьків. Через відсутність правильної “прописки” такі люди не завжди мають змогу проголосувати на виборах, їм треба їхати за десятки чи сотні кілометрів, аби поставити галочку у бюлетені. Виникають у них проблеми, якщо треба оформити лікарняний. Хоча українці мають законне право обирати будь-який медичний заклад, аби відкрити амбулаторну картку у поліклініці, вимагають копію паспорта з “пропискою”. Якщо людина зареєстрована в іншому населеному пункті, вимагають сплатити благодійний внесок. І лише тоді, коли ви принесете квитанцію про оплату цього внеску, у вас приймають заяву. Далі такі внески доводиться платити щороку. Ще більша проблема, якщо у сім’ї народжується малюк, і сім’я хоче отримати допомогу на дитину.

Аби зняти цю проблему, українцям дозволили реєструватись в орендованому житлі. Однак на практиці здійснити це вкрай важко. Адже, по-перше, треба мати договір на оренду житла, а більшість орендодавців не хочуть його оформляти, бо тоді зі суми, яку їм платять орендарі, доведеться платити податок. По-друге, навіть якщо договір є, власник квартири навряд чи погодиться зареєструвати у ній чужих людей, побоюючись, що вони позбавлять його квартири. Хоча сама реєстрація місця проживання не має жодного відношення до права власності на квартиру.