Тільки б після святої води кров’ю не окропили...

Здавалося б, у Великодні свята навіть думати про погане — гріх. Ось тільки мандражні новини з наближенням другої річниці кривавих одеських подій на Куликовому полі усе більше тривогу навіюють. А там і 9 Травня не за горами. Моторошно стає від думки, що, поки готуємо великодні кошики, хтось готує чергову бійню з багряними картинками для «раша»-каналів про те, як оскаженілі бандерівці розправляються з мирними одеситами, які прийшли на Куликове поле вшанувати пам’ять невинних жертв «хунтовских карателей». Сутички у День визволення Одеси від фашистських загарбників: червоні стяги, георгіївські стрічки, скандування «Фашизм не пройдёт!», «Бандеровские бесы, вон из Одессы!», букет з російським триколором на алеї Слави. Сепаратистські листівки на одеських вулицях. Нічний розгін антимерівського містечка «тітушками». Вибух у банку і знайдений на місці події гранатомет... Чи не репетиція це чергового 2 травня в Одесі з присмаком крові? Хто і навіщо розхитує ситуацію у регіоні? Чому у Києві заплющують очі на «сепаратистський ренесанс» в Одесі, а СБУ впритул не помічає фактів на підтвердження російського громадянства мера Труханова? Про це — у розмові з одеською активісткою, керівником Кризового медіа-центру Оленою Балабою.

— Ситуація загострюється, — каже Олена Балаба, — стараннями тих, хто зацікавлений у дестабілізації, хто звітує про це перед Кремлем. Розгін антитрухановського наметового містечка вигідний конкретним силам — «Опозиційному блоку» і Сергію Ківалову, який нещодавно увійшов до фракції «ОБ» у Верховній Раді. Їм треба показати, що влада не контролює ситуацію у місті. При цьому, очевидно, сподіваються прибрати і мера, і голову облдержадміністрації. Корінь зла у тому, що після Євромайдану усіх цих «регіоналів» пустили до влади, на виборні посади, чого не можна було у жодному разі робити. Потрібно було провести реальну люстрацію. Але майданівські сили були зайняті виборами, розраховуючи, що й в Одесі переможуть. При тому, що тут адмінресурс залишався у руках колишніх «регіоналів». У підсумку той же Труханов став мером — раз і другий. Хоча його треба було брати ще у березні 2014-го. За іноземні паспорти — грецький і російський, які у нього стовідсотково є. За те, що спонсорував на Куликовому полі намети так званої народної дружини (Труханова звинувачували у тому, що координував дії частини сепаратистів під час трагічних подій в Одесі у травні 2014-го. — «ВЗ»). Але Київ заплющив на все це очі. Труханов домовився, з ким треба, отримав індульгенцію і пішов собі у мери.

— Так виглядає, що у Києві свідомо зробили на нього ставку за принципом: краще контрольований Труханов, ніж хтось з некерованих екс-«регіоналів».

— Звичайно. Контрольований і слухняний мер Труханов вигідний Банковій. До того ж Саакашвілі висунув на мерські вибори вкрай невдалу і суперечливу кандидатуру. У Боровика неоднозначна репутація і незрозумілі месиджі. Імідж, який спробували намалювати йому після відставки з Кабміну, — такого собі скривдженого реформатора, за великим рахунком не відповідає дійсності. Та й до губернатора є питання. Одесити були налаштовані на те, що Саакашвілі проведе дієві реформи. Цього не відбувається, бо іншим змушений займатися — боротьбою за владу, але вже на рівні Києва. Одесу й область розривають. Є клан, який сидить на Думській площі, — Труханов і ті, які за ним стоять. Клан грузинів в обладміністрації. І клан, який сидить в обласній раді. Облрадою у нас зараз фактично Банкова заправляє. Урбанським (голова облради. — «ВЗ») керує Ковальчук (перший заступник глави президентської Адміністрації. — «ВЗ»).

— У протистоянні Труханов-Саакашвілі за союзників у мера — одеські «порошенківці» під керівництвом нардепівського дуету Гончаренка-Голубова. Теж з благословення Банкової?

— Тут, очевидно, є спільні інтереси. Можливо, не стільки у самого Гончаренка, скільки у його друзів, тієї команди, яку представляють Голубов і Шмушкович (екс-голова Одеської облради, керівник міської організації «Солідарності». — «ВЗ»). У них є бізнес, у тому числі будівельний. Тож їм вигідна дружба з Трухановим і те, щоб він залишився мером.

— Труханов навряд чи зацікавлений у підігріванні сепаратистських настроїв в Одесі. Отже, залишається один варіант: ситуацію розхитують стараннями «Опблоку»?

— Це роблять люди, які працювали безпосередньо на Януковича, — Скорик, Ківалов (після «Регіонів» в «Опблок» перекочували), Кіссе (екс-«регіонал», нині — представник групи «Відродження» у ВР, президент Асоціації болгар України. — «ВЗ»)... На 27 квітня був запланований виступ Скорика і групи антимайдану у Брюсселі щодо одеської трагедії 2 травня (про це дівчата з діаспори мені написали). А про що свідчить реклама так званого путінського мосту у Криму, яку крутять на ківаловських каналах? Листівки по місту розклеїли про те, що Україну продали і прос...ли, чи про «свободную и суверенную Новороссию». Начальник обласної поліції Лорткіпанідзе намагається відсторонитися від політики: там більш-менш працюють. Вже спіймали людей, які розклеювали сепаратистські листівки. Взяли і п’ятьох «тітушок», які з битками розганяли антитрухановський майдан. Сподіваюся, дізнаємося, хто ці люди, хто платив їм гроші. Щодо кривавих подій 2 травня, то намагалися не те що пустити справу на самоплив, а прибрати докази, щоб винні не були покарані. І лише зараз пішов якийсь прорив, з’явилися покази про те, що антимайдан на Куликовому полі спонсорували, кому скільки і в яких наметах платили. Тобто в якийсь момент Генпрокуратура дозволила усе це розслідувати. У будь-якому разі все управляється з Києва, звідти йдуть накази. Якби президент захотів, щоб Труханов сидів, Труханова посадили б. Чи Ківалова, Скорика, Кіссе (там теж є за що садити). Але той же Скорик по Брюсселях роз’їжджає.

— Чим керується Банкова? Там, очевидно, розуміють, якими плачевними можуть бути наслідки розхитування ситуації у регіоні?

— Думаю, Порошенкові просто не до цього. Вони розраховують, що поліція відреагує і нічого трагічного не станеться. Але провокації, які вже були (лише за добу — розгін антитрухановської акції і вибух у банку), оптимізму не додають. Попереду — 2 і 9 травня, коли активізуються проросійські, сепаратистські сили, і наслідки можуть бути плачевними. Поліція повинна отримати чітку установку — за червоні прапори і георгіївські стрічки затримувати. Але, як підтверджують події 10 квітня (у День визволення Одеси від фашистських загарбників. — «ВЗ»), такої установки немає. І тут виникає запитання, зокрема до міністра внутрішніх справ Авакова (На звернення губернатора Саакашвілі про введення в Одесу підрозділів Нацгвардії і додаткового поліцейського підкріплення для наведення порядку в МВС заявили, що «Нацгвардія і Нацполіція не мають займатися політичними розбірками». Згодом Саакашвілі повідомив, що президент доручив керівництву Нацполіції та Нацгвардії відправити в Одесу близько тисячі підкріплення).

— Від ідеї, з якою носяться Ківалов й «Опблок», про створення в Одесі порто-франко (з італ. porto franco — вільний порт, територія, що користується правом безмитного ввезення і вивозу товарів чи має сприятливі митні правила), попахує економічним сепаратизмом.

— Статус «порто-франко» Одеса мала на зорі свого розвитку, і це справді посприяло її розквіту. Звідси і тягнеться міф про те, що «порто-франко» — ледь не рай на Землі. І більшість одеситів, яким за 45, у це вірять. В історію особливо не вникають — їм достатньо, що хтось колись так сказав. Користуючись міфами, людьми легко маніпулювати. Спершу оголосять «порто-франко», а потім ратуватимуть за відокремлення. Мовляв, своя економіка у нас вже є — будемо оголошувати незалежність. На це розраховує Путін.

— На вашій сторінці у Facebook побачила ось цей перепост: «У нас під боком росте «БНР» (Бессарабська народна республіка). У селах підігрівається етнічне питання. І дуже сильно. Давня неприязнь молдаван і болгар, гагаузів і болгар виливається у небезпечні форми і симптоми». Звідки ця інформація?

— Це написала журналістка Євгенія Генова після поїздки в Арцизький район (у південно-західній частині Одещини. — «ВЗ»). Бессарабію розхитує Кіссе. На цій території немає українського телебачення. Щоб були загальноукраїнські канали, треба купувати «тарілку». Але навіть ті, у кого стоять «тарілки», продовжують дивитися російське телебачення. Це, як у Донецькій і Луганській областях, де або сепаратистські канали, або російське ТБ. Ситуація у Бессарабії невтішна. Люди там говорять пропагандистськими штампами. Бо їм показують красиву картинку Росії і жахіття, які відбуваються в Україні.

— Після втечі «федераста» Маркова (Італія, де був затриманий Марков, відмовила Україні в його екстрадиції, після чого опальний екс-нардеп осів у Москві) дух «Родины» з Одеси вивітрився?

— У Маркова залишилися тут два сайти — «Таймер» й «Инфоцентр». «Таймер» цитують чимало всеукраїнських видань, попри його сепаратистські ухили. Проросійських бойовиків на Донбасі на сайті досі повстанцями називають. Але ці інтернет-видання і далі працюють, їх не закривають. У травні минулого року в СБУ допитували головреда «Таймера» Ткачова (в Інтернеті збереглися скріншоти його сторінки у Facebook з прапором «Новоросії» на заставці. — «ВЗ»). Як мені сказали «СБУвці», телефонував вже згадуваний пан Шмушкович і добивався звільнення Ткачова. І його відпустили. Бо в Одеської обласної СБУ хороші зв’язки зі Шмушковичем. А це — команда Гончаренка.

— Чи так само активно, як за Януковича, ратує нині за «скрепы русского мира» митрополит Одеський й Ізмаїльський Агафангел, відомий своїми антиукраїнськими замашками?

— Якщо раніше можна було почути розмови про те, що у церкві на Пушкінській під час проповіді виголошували хвалу Путіну і проповідували, що Росія прийде і всім буде добре, то тепер про таке не говорять. Проповіді Агафангела не слухаю, тому не знаю, що він пропагує. Зовні виглядає, ніби притих. Це взагалі нонсенс, що в Україні досі є церкви Московського патріархату. Нещодавно була у Румунії, там теж православна церква, як і у нас. Питаю: «У вас є церкви Московського патріархату?». Ні. Вони не пускають до себе цих КДБшних попів.

— Як в Одесі реагують на декомунізацію?

— У 94-му році, коли мером був Гурвіц, міськрада жорстко провела декомунізацію. Вже тоді були перейменовані вулиці. Ніяких Леніна, Карла Маркса у нас немає. Більшість вулиць отримали старі назви. Коли Гурвіц повернувся у мерське крісло 2005 року, тихенько прибрали всіх Ленінів у парк на околиці міста. В Одесі проблеми з декомунізацією немає: її давно вирішили. Щодо області, то тут по-різному. Випадків, коли люди йдуть вступатися за пам’ятники Леніну, небагато. Переважно це у колишніх військових містечках. А за великим рахунком населенню до цього байдуже.