Кличко поведе на вибори президентську мегапартію

Колекціонер чемпіонських нагород у спорті Віталій Кличко у політиці зрадив своєму правилові бути “най-най” і відмовився від персональної партії — свій, випещений роками бренд “УДАР” Кличко “розчинив” у партії президента “Солідарність”. Незважаючи на те, що меру столиці довірили очолити новий політичний проект, і назва його партії стоїть першою у логотипі після президентської, аналітиків не покидає відчуття, що спортивна легенда своїм же “джебом” послала в нокаут рідне політичне дітище. Зате відчутно наростила м’язи чужому. Якщо вірити соціологам, до нинішнього рейтингу президентської сили у 15% додалося 6% сили “УДАРу”...

Партії “Солідарність” і “УДАР” об’єдналися минулої п’ятниці без гострих дискусій, які виникають у таких випадках. Делегати проголосували одноголосно. Своїм соратникам і опонентам за межами залу Віталій Кличко пояснив “злуку” пафосно - «історичною необхідністю»: “Ми робимо відповідальний крок, бо, як ніколи, можливий реванш старих сил. Треба зімкнути ряди, щоб ця чума не прослизнула знову!”.

Підтримав свого бойового соратника уже колишній лідер партії “Блок Петра Порошенка” “Солідарність” Юрій Луценко. Оцінюючи потребу у новому політичному альянсі, вдався до фронтової термінології: “Мій син, повернувшись із війни, навчив мене простого правила, простої солдатської мудрості: хочеш перемогти у бою — викопай такий окоп, щоб у ньому помістився й товариш... Ми маємо створити такий “окоп”, щоб у нього помістилися всі наші друзі, котрі мають намір іти дорогою реформ і не звертати назад”.

Однак не всі в “УДАРі” поділяють таке “жертвоприношення” з боку свого лідера і “чуття єдиної родини” - від союзників. Один із провідних функціонерів партії, 25-річний донеччанин Єгор Фірсов, який раніше був у захваті від Кличка, тепер розчарований його діями. Не розуміє, що сталося, адже буквально місяць тому штаби Кличка готувалися у самостійний похід на вибори. Фірсов каже, що за жодних умов не піде під крило президента (швидше за все, приєднається до політпроекту Дмитра Добродомова “Народний контроль” - І. Ф.). У “вільне плавання” готові вирушити інші колишні “ударівці”.

А от «ударівські» прагматики визнають: якщо б не союз з Порошенком, на місцевих виборах їхня партія отримала би болючий удар під дих. Тож вирішили, що краще буде дружити із донедавна суперником, ніж воювати з ним. Аналітики кажуть, що квоти союзників у виборчих списках буде розподілено у пропорції 70% на 30% на користь БПП. У тих регіонах, де партнери однаково самодостатні, буде збережено паритет — 50% на 50%.

Та найголовніша політична сенсація тижня, що минув, — відмова від участі у виборах переможця парламентських виборів за партійними списками - “Народного Фронту”. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк пояснив своє рішення тим, що це вибори — не національні, а лише місцеві. Мовляв, для “НФ” вони не такі вже й важливі. Так само, як Кличко з Луценком, глава уряду теж блиснув красномовством, заявивши, що хоче, аби народ України вибрав нових представників місцевого самоврядування. А ще пояснив неучасть “НФ” у місцевих виборах бажанням “не допустити реваншу Януковича і розколу демократичних сил”. Істина, мабуть, в іншому — Яценюк не хоче засвітити на місцевих виборах низький рейтинг своєї політсили і дати привід для кпинів. А ще - Яценюк не захотів залізати в “окоп” до Порошенка. На відміну від Кличка, зберігає свою партію самостійною, цілісною одиницею. А вимушена виборча пауза може бути використана для акумуляції сил. У разі вдалого проведення реформ Яценюк може стати політичним джокером, з нинішнього аутсайдера перетворитися у фаворита політичного життя.