Журналістика як жертва популярності

Наскільки університетська освіта готова реагувати на запити медіа-ринку

Журналістика стала жертвою масової популярності. Таку сумну тезу висловив Борис Потятиник, завідувач кафедри нових медій факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Щорічно тільки львівський журфак випускає близько півтораста молодих фахівців. По всій Україні близько вісімдесяти факультетів і кафедр готують журналістів, а нові видання практично не відкриваються. Віднаджує студентів від факультету журналістики і Юрій Залізняк, доцент кафедри нових медіа факультету журналістики ЛНУ: «На першій лекції запитую скептично, чи всі думають, що будуть журналістами. Таке враження, що університет знає, що чим більше студентів буде у ньому, тим паче – контрактників, тим більше буде тих, хто в майбутньому не піде у професію. Інша річ – він ще заробить грошей на них, тому їх не варто виключати».

Наскільки університетська освіта готова реагувати на запити медіа-ринку? Це стало темою дискусії «Сучасні тенденції розвитку медіа та нові вимоги до журналістів», що відбулася напередодні Дня журналіста у Львові за підтримки Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» та Української асоціації видавців періодичної преси.

Під час зустрічі у Львівському національному університеті імені Івана Франка випускники проекту «Журналістика цифрового майбутнього» (DFJ) провели для студентів університету майстер-класи, які роблять зрозумілішими для майбутніх журналістів вимоги потенційних роботодавців.

Редакція сьогодні потребує універсального журналіста, здатного знімати, монтувати, фотографувати, робити інфографіку і, звичайно, писати тексти. Якщо журналіст володітиме хоча б половиною цих умінь, він буде конкурентоздатним, переконаний Азад Сафаров, журналіст 5 каналу. Дарма що в університеті всього не вчать – шукай можливість навчитися.
«Коли я починала працювати у газеті, редактор роздав нам камери і сказав: “Тепер ви будете знімати”. Ми не знали як, але старалися і робили, адже у нас була планка – два відео на день», — ділиться досвідом самоосвіти журналістка Оксана Трокоз, житомирський кореспондент 5 каналу і відповідальна за відеонаповнення сайту zhitomir.info.

Треба зважати на те, що сьогоднішня аудиторія не любить чекати. Якщо медіа не зможе запропонувати своєму читачеві інформацію негайно, людина шукатиме її в інших ЗМІ.
В умовах, коли технології змінюються швидше, ніж їх встигають помітити, університетам складно визначити, які фахівці будуть необхідні ЗМІ за декілька років, адже самі медіа навпомацки намагаються з’ясувати, де завтра буде аудиторія. Університети, своєю чергою, також запізніло реагують на новації у світі. Вони не стільки їх продукують, як намагаються пояснити, що було вчора, і наздогнати те, що є сьогодні, не маючи гадки про завтрашній день.
У час переформатування медіа та університети повинні разом з’ясовувати, яких працівників потребують сьогодні ЗМІ. А навчальну програму укладати відповідно до потреб. Ось тут і виникають найбільші труднощі.

Одного року до редакції «Високого Замку» скерували на практику тридцять студентів. Зрозуміло, ритм щоденної газети не дозволив приділити достатньо уваги кожному з них, у результаті з усієї групи тільки троє людей сумлінно пройшли практику. «Зараз дуже мало наполегливих студентів. У таких умовах роботи потрібна мотивація, натомість часто-густо студенти, ще нічого не вміючи, одразу запитують про зарплату. Її ж потрібно спершу заробити!» — каже Наталія Балюк і додає, що медіа-ринок готовий працювати зі студентами, якщо тільки у них буде на те бажання. А бажання цього дуже мало. Зазвичай студенти під час практики “відбувають номер”.

Ситуація, коли проходження практики є профанацією, а диплом – знівельованим, загрозлива для індустрії, вважає Олександр Власенко, керівник освітніх програм Фонду Ріната Ахметова. «Будь-яка людина шукає найлегший шлях, аби отримати найбільший здобуток і докласти якнайменше зусиль. Якщо навчання і практика дозволяють докладати менше зусиль і отримувати той самий результат, для чого робити більше?» — риторично перепитує він. І радить медіа-ринку та університетам частіше дивитися одне одному в очі. Як в дзеркало тої революції, що відбувається нині на медіа-ринку.