Київ підписався не дружити з недругами Москви

Після тривалих переговорів на найвищому рівні українська влада в особі її прем’єр—міністра схвалила у Мінську таку собі «заяву про наміри» дружити з Митним союзом. Саме так можна розцінювати «Меморандум про поглиблення взаємодії між Україною і Євроазійською економічною комісією», під яким разом з Миколою Азаровим підписався російський високопосадовець з українським корінням Віктор Христенко. Документ настільки «туманний», що навіть міжнародні «специ» не можуть до кінця збагнути, що він означає і що за ним стоїть…

Ті, що боялися згоди нашого уряду на вход—ження в якісь наддержавні структури, можуть перевести подих: нічого, що загрожувало б нашому суверенітетові, у Меморандумі немає. Однак мають ті рацію, які попереджали, що цим документом перед Україною якщо не поставлять бар’єр на шляху асоційованого членства в Євросоюзі, то стриножать нас, посіють чергову тривогу у західних партнерів Києва. Останні побоювання таки справдилися.

Схвалений у столиці Білорусі документ надає Україні право брати участь у відкритих засіданнях Вищої економічної ради (ВЕР). З невеликою обмовкою — за запрошенням її голови і за згоди всіх членів цього органу. Іншими словами, прийдете у гості до нас лише тоді, коли ми самі цього захочемо. Інша норма передбачає, що спостерігати за тим, що відбувається на засіданнях ВЕР і направляти свої пропозиції Україні дозволено, однак ми не можемо брати участь у прийнятті рішень. Ще нам дають право отримувати копії прийнятих рішень — за винятком «конфіденційних». Слід розуміти таке: навіть якщо на цих митносоюзівських нарадах Україні перемиватимуть кісточки, дізнатися про це нам буде заборонено…

Найбільше запитань викликав третій пункт Меморандуму, де сказано, що Україна повинна «утримуватися від дій і заяв, спрямованих проти інтере—сів Митного союзу і Єдиного економічного простору». Ні для кого не секрет, що для Росії, як ініціатора МС, аж ніяк не є бажаним зближення України з Євросоюзом. То що ж виходить? Підписавши цей Меморандум, українські правителі поставили хрест на наших європерспективах? І тепер змушені будуть утримуватися від всяких партнерських переговорів і кроків на зближення з ЄС?

З усім тим, що підписали на батьківщині Лукашенка, ще треба довго і нудно розбиратися. Президент Віктор Янукович у телефонній розмові з головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу (кажуть, вона відбулася за ініціативою останнього) запевнив, що цей меморандум жодним чином не вплине на дотеперішні стосунки України з європейським співтовариством. У такт йому про незмінність євроінтеграційного курсу говорить керівник Головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації президента Андрій Гончарук. Такої ж думки після прочитання Меморандуму дотримується «помаранчевий» екс—міністр закордонних справ Володимир Огризко. Він каже, що підписаний документ не має жодної юридичної сили, що це — всього лише декларація.

Хотілося б вірити. Втім, експерти кажуть, що багато пунктів, які запропонувала Україна, в останній момент відредагували, і не на її користь. Зрештою, послухайте повчальний, якщо не сказати, зверхній, наказовий, нав’язувальний тон російського прем’єра Дмитра Медведєва. Схвалюючи підписання Меморандуму, він заявив: «Це перший крок, важливий крок, потрібний крок. І ми йому дуже раді. Але він може стати і останнім кроком, якщо нічого не робити… Якщо наші партнери хочуть брати участь у нашому Євразійському економічному союзі, вони повинні прийняти цілий ряд дуже складних, часом непопулярних рішень. Причому всі рішення, а не тільки їх частину…» І ще російський прем’єр додав: «це повинно бути всім ясно, як божий день…».

Тобто — жодних «але». Інакше наші північні сусіди розмовляти не вміють.

Коментар для «ВЗ»

Віктор НЕБОЖЕНКО,

політолог

Важко сказати, яку саме користь Україна отримає від цього Меморандуму. Все залежить від того, як сприймуть підписаний документ в Євросоюзі. Як на мене, після підписання Меморандуму Київ матиме проблеми як у Брюсселі, так і в Москві…