Рятувальники стануть військовими

“Протягом місяця завершиться процес входження в структуру оборонного відомства Державної служби України з надзвичайних ситуацій”, — повідомив 12 січня міністр оборони Павло Лебедєв.

Указ про реорганізацію МНС та Державної інспекції техногенної безпеки в Державну службу України з надзвичайних ситуацій президент Віктор Янукович підписав 24 грудня минулого року. Згідно з цим указом, новостворена Державна служба України з надзвичайних ситуацій стала центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабміном через Міністерство оборони. Кажучи простіше, відтепер усі кадрові, фінансові та інші стратегічні питання рятувальних служб вирішуватиме особисто міністр оборони.

Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Михайло Болотських вважає, що підпорядкування його служби міністру оборони — правильний і логічний крок. “Давайте зупинимося на історичних передумовах цього процесу, — прокоментував реформування МНС Михайло Болотських. — Цивільна оборона, яка передувала сьогоднішньому поняттю цивільного захисту, завжди була складовою Збройних сил України, як складова Міністерства оборони СРСР або Міністерства оборони незалежної України. І лише у 1996 році Міністерство з надзвичайних ситуа-цій було створено як самостійна структура. Та ми з вами не раз були свідками залучення Збройних сил до ліквідації масштабних надзвичайних ситуацій — великих повеней, пожеж, снігових заметів. Мусимо визнати, що раніше взаємодія була недостатньо ефективною. Але сьогодні ситуація зміниться докорінно. Співпраця наших структур та Збройних сил дозволить без бюрократичних затримок задіювати можливості Збройних сил, передусім авіацію, інженерну техніку, техніку хімічного захисту, надзвичайно оперативно”.

Натомість чимало “рядових” рятувальників до реорганізації свого відомства та його підпорядкуванню міністру оборони оставилися скептично. На умовах анонімності офіцери-рятувальники у розмові з кореспондентом “ВЗ” нагадали, що в Польщі, Франції, інших країнах Заходу рятувальні служби входять у структури МВС. Адже стихійні лиха — внутрішній, а не зовнішній “ворог” країни.

“Ти ж був в Ожидові та бачив, як діяли у липні 2007 року рятувальники і військові, — нагадав автору цих рядків про надзвичайну ситуацію на Львівщині з перекиданням вагонів з фосфором один із офіцерів-рятувальників. — Ми тоді щодня одягали костюми хімзахисту і збирали фосфор. А військові за кілометр від місця події поставили свої намети та заcмагали на сонечку...”.

Ще один рятувальник нагадав про надзвичайну ситуацію, що склалася на трасі Київ — Чоп та інших автошляхах Західної Украї-ни в останні дні минулого року. Лише через добу після того, як тисячі водіїв мерзли у снігових заметах, їм на допомогу прийшла армія.

“Найбільше, — розповіло ще одне джерело “ВЗ”, — наразі серед рятувальників обговорюють майбутні оклади. До реорганізації зарплата рядового пожежника становила 1400-1600 гривень. Та всіма правдами і неправдами, здебільшого за рахунок премій, керівництво робило все, щоб пожежник отримував на руки не менше двох тисяч гривень. Командир пожежної частини, капітан чи старший лейтенант, отримував близько 2200 гривень. У армійського лейтенанта зарплата значно вища...”.