Тиждень з новим КПК. Що змінилося?

У вівторок, 27 листопада, минув перший тиждень дії нового Кримінально-Процесуального кодексу (КПК), найважливішого для пересічних громадян після Конституції юридичного документа. “ВЗ” спробував дослідити, що реально змінилося у житті України протягом цього тижня.

Міліціонери «тихо шизіють»

Найбільше списів ламалося під час обговорення проекту нового кодексу щодо введення в дію ЄРДР (єдиного реєстру досудових розслідувань). З набуттям чинності нового КПК кожна заява громадян про вчинення кримінального правопорушення має заноситися у цей реєстр, після чого має негайно починатися кримінальне провадження (досудове розслідування) за цією заявою.

Станом на 8-му годину ранку 27 листопада, повідомили у прес-службі Генеральної прокуратури, у ЄРДР внесено 50 064 заяви громадян про кримінальні правопорушення. За всіма заявами відкрито кримінальні провадження. Лише за останню добу правоохоронці розпочали 6 503 кримінальні провадження, з яких 6016 — лягли на плечі міліціонерів. За цими сухими цифрами — величезне напруження, яке відчувають на собі співробітники райвідділів міліції. Як висловився один знайомий офіцер міліції: “Щоранку тихо шизіємо...”.

Раніше всі заяви про кримінальні правопорушення у райвідділах реєструвалися у відповідному журналі. Тобто мали б реєструватися. На практиці багатьох громадян “відшивали” ще під час спілкування з черговим райвідділу. Одного разу кореспондент “ВЗ” став свідком такої “роботи з громадянами”. До одного райвідділу прийшла жінка, у якої в маршрутці викрали гаманець. Лише черговий почув, про що йдеться, помітно спохмурнів. Адже кишенькового злодія, доводить практика, можна зловити лише “за руку”. Отож, прийнявши заяву громадянки, автоматично додаєш до показників роботи райвідділу ще один “висяк”.

Черговий почав питати, де пані сідала в маршрутку, де помітила, що викрали гаманець. З’ясувалося, жінка сідала у громадський транспорт в іншому районі. “Ось туди й звертайтеся”, — порадив черговий. Коли жінка почала пояснювати, що крадіжку гаманця помітила на теренах цього району, черговий запитав: “А звідки ви знаєте, що гаманець у вас саме викрали? Може, він через вашу неуважність сам з сумочки випав?”. Заяви у жінки так і не прийняли...

Цього тижня у підрозділах міліції приймали всі заяви громадян. Черговий райвідділу попереджав про кримінальну відповідальність за неправдиве повідомлення про злочин і давав громадянинові спеціальний бланк. З цієї миті починалося кримінальне провадження.

Після прийняття нового КПК народний депутат Юрій Кармазін попереджав, що слідчі через перевантаження почнуть масово звільнятися з міліції. Поки що таких масових звільнень не відбувається. Та робочі столи слідчих справді тонуть у паперах. За офіційною статистикою МВС, до набуття чинності нового КПК у підрозділах МВС протягом року реєстрували в середньому 5 млн. 500 тисяч заяв про вчинення кримінальних злочинів. Перший тиждень реєстрації заяв у ЄРДР показав, що в подальшому таких заяв буде значно більше. Однак особовий склад у міліції не лише не збільшився, а, навпаки, напередодні прийняття нового КПК постійно скорочувався.

За кам’яними мурами

Найбільше змін від нового КПК очікували в місцях позбавлення волі, особливо у слідчих ізоляторах. В останніх, доводили розробники нового кодексу, кількість ув’язнених за лічені дні зменшиться утричі. “Поки що все залишилося без змін, — розповів “ВЗ” начальник Львівського СІЗО Богдан Гальчишак. — Арештованих за нормами нового КПК до нас ще не доставляли. Сподіваємося, незабаром кількість арештованих таки зменшиться. Адже відтепер за другорядні злочини передбачено інші заходи обмеження волі”.

Норми нового КПК зобо-в’я-зали керівництво пенітенціарної служби обладнати у кожному СІЗО зали для так званих відеоконференцій. Якщо звинуваченого з певних причин (відсутність бензину, зайнятість конвою) не можуть доставити на процес, то судді, користуючись відеозалами, можуть допитувати обвинувачених через скайп. За словами пана Гальчишака, у Львівському СІЗО вже облаштували дві зали відеоконференцій. Відеокамери та іншу апаратуру для цих зал мають завезти з дня на день.

Зменшення кількості в’язнів в СІЗО мають забезпечити, в першу чергу, такі нові для України види обмеження волі, як домашній арешт. У сусідній Росії ця норма останніми роками широко застосовується на практиці. Підозрюваному у неважкому злочині, призначаючи домашній арешт, одягають на ногу браслет, начинений апаратурою, яка вказує, де людина перебуває. Якщо підозрюваний зробить спробу позбутися цього браслета, його негайно арештовують. В Україні, зізналися у прес-службі МВС, поки що навіть не оголосили тендеру на закупівлю цих недешевих приборів спостереження.

Обвинувачені сидять у клітках як звірі

Чимало змін після прийняття нового КПК мали відбуватися в судах. За новими нормами із судових зал мали зникнути металеві клітки, в середині яких на лаві підсудних під час судових процесів сидять обвинувачені у кримінальних злочинах. Ці клітки мали замінити прозорими (з пластику та скла) перегородками. Як з’ясував “ВЗ”, наразі клітки зникли лише із зал Апеляційного суду Київської області та одного з районних судів столиці. У решті — надалі звинувачені як звірі сидять у клітках.

Найбільше відчули на собі вплив нового законодавства працівники районних судів. У кожному з них обрали слідчих-суддів. Ці слуги Феміди, на відміну від своїх колег, вже не слухають цивільних та кримінальних справ. Вони, за нормами нового КПК, лише “чинять судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні”. Тобто цього тижня новопризначені слідчі-судді давали дозволи на арешт, обшук, прослуховування, вирішували, арештувати людину чи брати з неї заставу або підписку про невиїзд. Поява слідчих-суддів насправді полегшила життя правоохоронцям. Раніше вони могли годинами сидіти в коридорі суду поряд з пристебнутим наручниками підозрюваним, очікуючи, коли хтось із суддів звільниться та знайде час “благословити”, скажімо, арешт затриманого.

Стаття 31 нового КПК передбачає появу в українському судочинстві інституту присяжних. “Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, — йдеться в статті КПК, — здійснюється колегіальним судом у складі двох професійних суддів та трьох присяжних”. Критикуючи новий КПК, його опоненти порівнювали появу саме трьох присяжних зі сталінськими “трійками”. Трьох осіб, зазначали правозахисники, легше підкупити чи на них тиснути. Проте і такий склад суду присяжних протягом тижня, що минув, в жодному українському суді процесів не розглядав.

Те, що вітчизняна судова система до дій норм нового КПК не готова, довів судовий процес, що розпочався 8 листопада у Дніпропетровську над особами, яких звинувачують в організації серії вибухів на вулицях цього міста. Після набуття чинності нового КПК захист одного з обвинувачених, якому загрожує довічне ув’язнення, подав до суду клопотання про розгляд справи судом присяжних. Суддя, що головувала на процесі, чесно відповіла: присяжних наразі в природі не існує...

У новому КПК зазначається, що присяжним може бути обраний місцевими органами влади будь-який громадянин України віком від 30 до 65 років, якщо він психічно здоровий та не притягався до кримінальної відповідальності. Працювати присяжні мають на громадських засадах. Проте з держбюджету повинні надходити кошти для їхнього проїзду до суду, житла, на “добові”. У бюджеті таких коштів не передбачено навіть на наступний рік.