Фасад костелу Єзуїтів тріщить по швах…

Кілька десятиліть ця церква була закрита для парафіян, там зберігалися 2,5 мільйона книг бібліотеки імені Стефаника. Скептики говорили, що книги вивезуть щонайменше через десять років... Але коли фондосховища вдалося переселити в інше місце, у церкві відновили богослужіння, її почали потроху ремонтувати, реставрувати настінні розписи, доводити до ладу приміщення. Та костел Єзуїтів має ще чимало клопотів, зокрема аварійний фасад, що загрожує обвалом. На сполох забили священики храму, стверджуючи, що ремонт фасаду блокує Львівська ОДА.

Як розповів на прес-конференції настоятель церкви Святих Петра і Павла (Єзуїтів) Степан Сус, цього року із міської скарбниці на ремонт стін культової споруди виділили 200 тисяч гривень. Цієї суми недостатньо, щоб навіть належно укріпити фасад. Степан Сус каже, що для ремонту потрібно принаймні мільйон гривень. На ремонт у храмі назбирали півтора мільйона гривень пожертв. Гроші на реставрацію давали не лише небайдужі львів’яни, а й жителі різних регіонів України, поляки, росіяни. Гроші витратили на реставраційні роботи всередині храму: відреставрували стародавні вікна (датуються кінцем XIX — початком XX століття). Експерти кажуть, реставрація автентичних вікон коштує втричі дорожче, ніж купівля нових. Відновили найстарішу ікону костелу — Матері Божої утішительки, замінили систему освітлення. 18 тисяч гривень використали на встановлення риштування зовнішнього фасаду храму. Але минулого тижня риштування довелося зняти, гроші на його встановлення пішли на вітер — через бюрократію у ЛОДА.

“Фасад у понищеному стані, — каже Степан Сус. — Шматки ліпнини, штукатурки можуть обвалитися, не дай Боже, впадуть комусь на голову. Хто нестиме за це відповідальність? Через бюрократію управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА ми не освоїли бюджетних грошей, передбачених на ремонт фасаду. Тепер гроші фактично пропали. Новий начальник цього управління Валерій Потюк співпрацює з нами тільки через листування. Він написав нам листа, в якому вимагає надати інформацію, на яких підставах ми проводимо різні роботи в храмі, чи маємо на це право? Пан Потюк вимагає копій документів, але не каже, яких саме. У нас є кілька томів паперів, усі дозвільні документи є також у секретаріаті Львівської ОДА. Я ще не влаштувався на роботу в ЛОДА секретарем, щоб копіювати їм документи, надсилати поштою”.

Степан Сус обурюється, що управління охорони культурної спадщини ЛОДА надто прискіпливо намагається контролювати ремонтні роботи в храмі. Адже цим займається міське управління охорони історичного середовища, і це прописано в договорі. “Впродовж останніх місяців маємо клопіт з різними експертами, які приходять в храм, радять, як правильно реставрувати, як освоювати гроші, — зазначає отець Степан Сус. — Один експерт видав шедевр: “Я ще з 80-х років мріяв реставрувати ваш костел”. Я запитав його, чому він з цими мріями жив цілих тридцять років?”.

Начальник управління охорони культурної спадщини ЛОДА Валерій Потюк так і не знайшов часу, щоб пояснити кореспонденту «ВЗ» свою політику щодо костелу Єзуїтів. У прес-службі чиновника вигороджували: мовляв, весь час на важливих нарадах... А його заступник Андрій Левик сказав, що некомпетентний у цьому питанні...

Тим часом голова Львівської ОДА Михайло Костюк провів нараду, де влаштував розбір польотів між чиновниками щодо ситуації із костелом Єзуїтів. На нараді вирішили створити при храмі тимчасову опікунську раду, яка допомагатиме отцю Степану Сусу у недопущенні руйнації храму. «Нам важливо зберегти унікальну пам’ятку для наступних поколінь і не допускати її руйнації, — сказав Михайло Костюк. — Інститут «Укрзахідпроектреставрація» має “виписати” комплекс першочергових робіт. Важливо також, щоб на цьому об’єкті було визначено генерального проектувальника. Усі роботи і процедури повинні проводитися, згідно із законодавством».

А тим часом...

Гарнізонний храм Святих апостолів Петра і Павла має ще одну проблему — на богослужіння у цьому храмі претендують вірні Української правовірної греко-католицької церкви (в народі цю парафію називають сектою догналівців, або угрупованням Підгорецьких монахів). Щонеділі вони приходять з транспарантами до костелу, вимагають впустити їх всередину для проведення літургій. Свої богослужіння проводять біля церкви.

Парафіянка церкви Віра Палій розповіла, що храм має належати львів’янам, а не невідомій секті, яка не має на нього жодних прав. «Якщо догналівці претендують на нашу церкву, тоді куди нам ходити молитися? — обурюється пані Віра. — Костел Єзуїтів кілька десятків років стояв закритим, бо в ньому зберігалися книжки бібліотеки Стефаника. А тепер, коли його відкрили, почали реставрувати, то знайшлася секта догналівців, які хочуть відібрати його. Не дамо зазіхати на наш храм». «Тим часом “догналівці” висловлюють свої наміри не лише на словах, а приходять щонеділі проводити богослужіння на площу Івана Підкови, що біля храму, — розповів “ВЗ” Степан Сус. — Багато клієнтів нічного клубу, що поруч з церквою, бояться підходити до своїх автівок в той час, коли “догналівці” читають молитви»...