Передплата 2024 «Добрий господар»

«Українська» золота медаль – у Піднебесній

 А екс-чемпіон світу Олег Верняєв виборов на брусах «срібло».

Чемпіонат світу зі спортивної гімнастики у Глазго обіцяв українським поціновувачам цього виду спорту багато цікавого. Хоча командою наші чоловіки не зуміли відібратися на Олімпіаду напряму (увійшовши до 16 найсильніших команд планети, збірна України здобула можливість поборотися за повний олімпійський комплект на тестовому турнірі — наступної весни у Ріо-де-Жанейро), безнадійним український виступ не виглядав. Олег Верняєв кваліфікувався в чотири фінали (багатоборство, бруси, кінь та опорний стрибок), а Ігор Радівілов обіцяв перевершити самого себе у коронному опорному стрибку. У підсумку шотландська історія завершилася для України та зокрема для Верняєва однією нагородою. На брусах чемпіон світу-2014 додав до свого титулу префікс «віце».

Бути чи не бути?

Фінал на брусах своєю оновленою семибальною програмою відкривав Олег Степко. Похибки при утриманні рівноваги у стійці на руках на одній жердині були незначними, і арбітри виставили українському підданому Азербайджану високий бал — 15,966. Та за кілька хвилин, коли на поміст вийшов сором’язливий китайський хлопчина Ю Хао, добротно скроєна програма Степка здалася дитячою забавкою. Без видимого напруження викручене подвійне сальто на брусах і навздогін сальто з піруетом довели усім скептикам, що китайська програма з “космічною” базою 7,3, яку цього сезону Ю Хао уже демонстрував на одному з внутрішніх стартів, все-таки існує. Шоком для конкурентів китайця стала і підсумкова оцінка: 16,216 бала перевершити можна було тільки теоретично.

Можна лишень уявити відчуття, з якими виходив на поміст Олег Верняєв. Чинному на той момент чемпіону світу, аби зберегти титул, треба було ризикувати. Півтора місяця тому на турнірі в Осієці українець доволі чисто виконав програму з коефіцієнтом 7,2. І це не межа Верняєва, запевнив його наставник Геннадій Сартинський. У принципі, уже тепер Олег може назбирати зв’язки «вартістю» у 7,3. Та одна річ експериментувати на турнірі серії Challenge Cup, і зовсім інша — на чемпіонаті світу, від результатів якого залежатиме твоє фінансове становище на наступний рік. А також, не виключено, матеріальне забезпечення всієї команди: у призера чемпіонату світу, як не крути, більше можливостей нагадати міністру спорту про забуту обіцянку — встановити на гімнастичній базі у Кончі-Заспі повний комплект приладів...

Складність не позначилася на якості й елегантності гімнастики Верняєва. Але він не “упіймав” доскок — 16,066 бала. Ще один представник Піднебесної, Ден Шуді, також заявив програму з коефіцієнтом 7,1. Але її виконання вистачило лишень для «бронзи» (15,966), яку Ден розділив зі Степком.

Український козир — битий

Торік на чемпіонаті світу в китайському Наньніні Олег Верняєв став четвертим у багатоборстві. Фахівці назвали це радше успіхом, ніж невдачею. І справді, після тих змагань українець з п’єдесталу уже не сходив. І у Глазго мав усі підстави виграти першу в кар’єрі велику медаль світової першості.

Група лідерів разом із Верняєвим розпочала гімнастичний марафон з вільних вправ. Олег дозволив собі єдину видиму похибку — заступ за килим на одному з приземлень. Оцінка 14,975 і сьоме місце після першого виду вселили оптимізм. На жаль, лишень до наступної ротації. Верняєв до цього чемпіонату ускладнив махи на коні (7,0). Нова програма спрацювала у кваліфікації і заслужила на шосте місце у фіналі в окремому виді. Та у багатоборстві стала шлагбаумом перед в’їздом на п’єдестал. Двічі 22-річний українець не дотягнув стійку, а після другої такої помилки ще й якось невиразно завершив комбінацію (13,566 і 16-те місце). На цьому не припинив боротися: чистенько пройшов кільця (15,233 — кращим за нього був лише темношкірий американський богатир Донелл Віттенберг) і отримав один із найвищих балів в опорному стрибку (15,300). У підсумку - восьме місце після четвертої ротації.

На брусах підопічний Геннадія Сартинського був близьким до ще одного падіння: аби відновити рівновагу в стійці на руках, довелося зігнути ноги. Та скромних як для нього 16,000 у цьому виді (ніхто із багатоборців-візаві до цієї позначки навіть не наблизився) цілком вистачило, аби підскочити на четверту позицію. Перед ним недосяжною зіркою виднівся Кохеї Утімура (легендарний японець врешті-решт став чемпіоном у багатоборстві), несподіваний кубинець Манрік Ларде та китаєць Ден Шуді. Призовий подіум здавався близьким. Ось тільки заключна для Олега поперечка - не його козирний вид. Ден, викреслюю­чи довершені дуги перельотів, зробив усе можливе, аби залишитися серед тріо призерів. Від нього Верняєва відділили менш ніж півбала.

Фото НОК України

Схожі новини