Передплата 2024 «Добра кухня»

Футбольний бокс

Після матчу-дербі арбітр з переламаним носом потрапив у лікарню…

В останні кілька днів сотні фанів Львівщини обговорюють не стільки невиразну нічию рідних «Карпат» з ужгородським «Закарпаттям», як драматичне футбольне дербі у Винниках, де фактично визначалося ім’я чемпіона області. Поєдинок між основними претендентами на це звання — місцевим «Рухом» і кам’янка-бузькими «Карпатами» завершився бойовою, точніше, бійцівською нічиєю. Крім голів, гра запам’яталася переламаною виличною кісткою у гравця і переламаним носом у… арбітра. Такого у нас не траплялося давно!

Першими вразили ворота суперників гості, реалізувавши пенальті. Емоції зросли. Лише у доданий час господарі зрівняли рахунок. Саме після забитого у відповідь гола на полі зчинилася катавасія — у хід пішли кулаки. Це й змусило арбіт­ра Романа Брандибуру достроково зупинити поєдинок. Ось як він описав ці події кореспондентові «ВЗ»:

— Матч був підвищеної принциповості, а відтак — складним для суддівства. Мені вже доводилося обслуговувати такі поєдинки, зокрема за участю цих же суперників у Кам’янці-Бузькій. Він завершився нічиєю — 1:1. Тоді жодних питань до моєї роботи не виникало…

І минулої неділі я судив, як мовиться, по грі, об’єктивно. Але президент ФК «Карпати» Роман Михайлів, перебуваючи у технічній зоні, поводився неадекватно, агресивно. В одному з моментів, коли гравець Євген Михайлів у боротьбі за верховий м’яч отримав травму, він «завівся», вибіг на поле.

Хотів фізично на мене вплинути, але йому не дали цього зробити. За порушення правил я вилучив його з технічної зони. Згодом після кутового господарі, які перед тим програвали, зрівняли рахунок. Я показав на центр, а в цей час до мене знову побіг Роман Михайлів. Ударив мене в обличчя, зламавши носа. Таких ударів було десь три…

Я припинив матч. Викликали правоохоронні органи (вони були на стадіоні) і оперативну групу з райвідділу. У футболістів і суддів взяли пояснення. Я отримав скерування у лікарню, щоб зафіксувати травму. Після обстеження медики госпіталізували мене, констатувавши струс мозку, перелом перенісся. Досі відчуваю головні болі…

У футбольному середовищі Романа Михайліва я знаю як неадекватну, агресивну, несправедливу людину. Його звинувачення про те, що я допомагав президентові клубу «Рух» Григорію Козловському через те, що начебто він — мій земляк, відкидаю. Захисник «Руху» Руслан Мостовий теж з Нового Роздолу, однак за порушення з його боку я призначив у ворота «Руху» пенальті…

Свій погляд на криваві події у Винниках в іншого учасника інциденту — Романа Михайліва.

— Атмосфера перед матчем була підігріта, — сказав він автору цих рядків. — Зважаючи на підвищений інтерес, Федерація футболу повинна була належно організувати цей поєдинок, зокрема виділити кваліфікованих суддів, інспекторів. Напередодні я дзвонив у федерацію і просив про це, бо знав, що за два тури перед тим під час гострого матчу за участю «Руху» у Миколаєві, доводилося викликати «Беркут». Треба було на високому рівні забезпечити порядок на стадіоні, адже зібралося понад 2 тисячі глядачів. Матч розпочався, а міліції, «швидкої» не було видно (згідно з регламентом, у такому випадку треба було господарям зараховувати поразку)…

У цій грі команді з Винників, щоб претендувати на чемпіонство, потрібно було тільки перемагати. Перед матчем я підійшов до суддів і попросив їх чесно провести цей матч — щоб сильнішого виявити за спортивним принципом. Але як тільки розпочався поєдинок, стало помітно, що суддя діє упереджено, намагається нашу команду «пригальмовувати». Піс­ля того, як ми забили гол, червону картку за фол у центрі поля отримує наш гравець. Ми це стерпіли, відбивалися як могли. У другому таймі у діях судді теж проглядалися симпатії на користь господарів. Хвилин за десять до кінця на полі стався неприємний випадок: під час подачі кутового, коли мій брат Євген намагався зіграти головою, гравець суперника чи то ліктем, чи то ногою завдав йому удару в обличчя, зламавши виличну кістку. Захлинаючись кров’ю, мій брат впав, але суддя продовжував гру. Я вибіг на поле, підняв напівпритомного Євгена. Кажу судді: чому ви не зупиняєте гру? Але він не зреагував ніяк. Хоча у футболі при таких небезпечних наслідках винного у цьому гравця обов’язково вилучають…

Згодом наш футболіст у центрі поля перехопив м’яч, вибіг один на один, але арбітр свиснув, ні за що дав йому жовту картку, придумав штрафний у протилежний бік… Час гри і додатковий час минає, однак суддя не дає фінального свистка. Наші ворота взяли в облогу. Футболіст «Руху» Костик пробиває по воротах, і м’яч, не зачепивши нікого, вилітає за лицьову лінію. Боковий показує — «удар від воріт», але арбітр у полі вказує на кутовий. Отож я не стерпів, вибіг на поле і запитав у судді: «Що ти робиш?». Після кутового нам і забили гол. Я не міг стримати емоцій, вибіг до судді, зловив його «за шкірку», тобто за комірець — а він мені завдав удару рукою. Я відхиляюся, кулак судді потрапляє мені в губу. За інерцією, даю здачі арбітру. Це був мій самозахист. Звичайно, я погарячкував, не мав би такого робити. Це моя провина. Але першого удару завдав суддя Брандибура — є відеозйомка, по ній можна у цьому переконатися. Зрештою, у суддівському протоколі йдеться про мою «спробу вдарити»...

Зараз лунають вимоги від наших опонентів покарати клуб «Карпати» (Кам’ян­ка-Бузька), оштрафувати, зняти з нього очки, бо, мовляв, його президент побив суддю. Це не так. Я колись був президентом ФК «Галичина». Нині почесним президентом ФК «Карпати» є голова Кам’янки-Бузької РДА Петро Замула. Я є не посадовою особою, а лише заявленим гравцем команди «Карпати», виступаю під №66. Це видно і з протоколу.

Зрештою, рік тому був схожий інцидент з «Рухом» (Вин­ники), коли президент цього клубу Григорій Козловський у Кам’янці-Бузькій під час призначення пенальті у ворота його команди вибіг на поле і вдарив в обличчя суддю Багрія. Але тоді гру не припинили…

Я не проти гострої боротьби. Не проти того, щоб наші суперники ставали чемпіонами. Але нехай роблять це чесно!

Коментар для «ВЗ»

Ярослав ГРИСЬО, голова Федерації футболу Львівської області

Згідно з нашим регламентом, покарання за такі інциденти визначатиме Контрольно-дисциплінарний комітет федерації. Свої висновки він базуватиме на основі рапортів арбітра матчу, його асистентів, інспектора матчу.

Зараз передчасно говорити про те, яким буде вердикт. Не хочу випереджати події. Сподіваюся, до кінця цього тижня КДК вирішить це питання. Моє завдання як керівника федерації — щоб усе було за законом. Щоб усі винні у тому, що сталося, були притягнуті до відповідальності, отримали по заслузі. Можу запевнити: поблажок не буде нікому!

Схожі новини