Українсько-польсько-румунське весілля у Чернівцях

Найбільший у Європі мандрівний фольклорний фестиваль “Буковинські зустірчі” може стати національним

 

У Чернівцях пройшов уже 28-й Міжнародний фольклорний фестиваль “Буковинські зустрічі”. Цього разу колективи-учасники відтворювали весільні обряди свого регіону. На жаль, не приїхали представники Угорщини. А тому зі своїми традиціями глядачів знайомили колективи із Буковини, Польщі, Румунії. Захід  відбувався  просто неба – у Музеї народної архітектури та побуту. До слова, якраз за два дні до фестивалю депутати Чернівецької міської ради перейменували вулицю Московської олімпіади, на якій розташовується музей, на вулицю Січових стрільців. Під час фестивалю зі сцени прозвучала ініціатива мера Чернівців Олексія Каспрука звертатися до української влади, аби надати фестивалю статус національного.

Щороку цей фестиваль  триває фактично ціле літо та частину осені – у всіх країнах-учасницях: Україні, Румунії, Польщі, Угорщині, Словаччині. Засновником та головним організатором фестивалю впродовж вже 28 років є Дім культури м. Піла, Польща. Впродовж року фестиваль відбувається у тих містах країн-учасниць,  де  збереглись осередки фольклору буковинців – тих, хто в різні періоди історії емігрував з Буковини до різних країн. Щоразу колективи, які беруть участь у фестивалі «Буковинські зустірчі», відтворюють різні  традиції та обряди свого краю. Цього разу у Чернівцях закцентували увагу на весільних обрядах.

— Варто зауважити, що  весільні традиції свого регіону колективи  передають повністю – від найменших деталей, на власному діалекті, — розповіла Іванна Стеф’юк, методист Учбово-методичного центру культури Буковини. – Адже ідея   фестивалю – зберегти традицію саме у живому  вигляді, а не театралізованому чи стилізованому. А саме весільні традиції,  як відомо, дуже піддаються осучасненню.

Учасниками цьогорічного фестивалю стали  колективи з Польщі та Румунії, а також вже відомі буковинські колективи. Останні показували не лише українські весільні традиції, а  й традиції свого регіону. Газдою і господинею свята – ведучими,  були відомий на Буковині етнограф Микола Шкрібляк та президент міського клубу «Успішна чернівчанка» Галина Марараш. Один із колективів, що приїхав зі Сторожинецького району, складається винятково із діток. Хлопці та дівчатка були одягнені у народні костюми свого регіону – чадецьких гуралів. Предки цих дітей переселилися на Буковину з Польщі.

Ми – колектив «Долинянка» села Стара Красношора Сторожинецького району, — розповідає його керівник Регіна Калуські, яка є вчителем музики та директором школи I- II ступенів у цьому селі. -  Колектив заснований у 1998 році, він повністю  дитячий –колектив пісні і танцю. Ми відтворюємо суто польські традиці, чи, точніше буде сказати, традиції нашого регіону – чадецьких гуралів.  Історично так склалося, що у 1803 році було перше поселення польських гуралів, які прибули на буковинські землі – для того, щоб можна було вирубати ліс і взяти стільки землі, скільки можеш. І ці землі не оподатковувалися. І це були наші прадіди. Ми і ще один колектив -  «В’янечек», показували весільні традиції, які збереглися до сьогоднішнього дня. Наприклад,  ми зустрічали гостей, а потім був такий обряд, який називався «очепіни» – коли молодій знімають фату і одягають хустку.  На фестивалі «Буковинські зустрічі», який відбувається у різних країнах, в тому числі і в Польщі, ми знаходимо своє коріння. Історично так склалося, що наші предки виїхали звідси у 1945 році на західні землі Польщі. І коли ми приїжджаємо туди, знаходимо своїх родичів».

Свій початок фестиваль «Буковинські зустірчі»  бере від 1986 роком, коли в місті Ястров’є поблизу Піли (Польща) виник ансамбль «Ястров’яци», створений польськими переселенцями з Буковини. Організатори фестивалю від самого початку заклали в нього ідею Буковини як багатонаціонального регіону, який формувався всіма націями, що населяють його. Фундатором фесьтивалю є  славіст, професор Варшавського університету, народжений в Чернівцях, Казімєж Фелешко та етнограф Пільського дому культури Збігнєв Ковальські.