Небо б їм прихилили

Небайдужі люди допомагають пораненим у військовому госпіталі чим можуть

У військовому госпіталі (Військово-медичний клінічний центр західного регіону) у день Св. Миколая було свято уваги та подарунків. Поранені, може, й втомилися від потоку гостей, але вигляду не подавали. Серед вечірніх гостей можна було побачити дітей з ансамблю «Сонечко» разом з керівником Марією Горностай (на фото зліва), кількох мам курсантів та молодих офіцерів (двоє з них – воїни АТО) з ради курсантських матерів Академії Сухопутних військ (на фото справа). Львів’яни приносили іграшки, подарунки, солодощі, креми та пінки для гоління, станки, мінералку, фрукти, книжки, порізане й приперчене сало…

З порожніми руками сюди не ходять. Багато хто залишав подарунки на прохідній, там є кімнатка волонтерів. Того вечора там чергувала Ірина Витрикуш, не втрималася й прийшла Світлана Сиренко, хоча хотіла взяти собі, нарешті, один вихідний. Дівчата сказали, що зараз дуже потрібні наплічники та спортивні сумки для тих, кого виписують, адже хлопці поступають на лікування без речей. Дуже потрібні спортивні штани будь-яких розмірів для тих, хто вже встає і пересувається по відділенню. Волонтерка Марина Якушева сказала, що після публікації у “ВЗ” минулого тижневика її телефон “гарячий” від дзвінків з пропозиціями допомогти пораненим…

“Айдарівцю” Сашкові Косолапову (на фото) («дяді Саші») у вівторок зробили чергову, дуже складну, операцію. Гроші на операцію волонтери зібрали за один день – за що й дякують усім небайдужим, хто відгукується на такі прохання. До Олександра того вечора приходила його донька Аня, переселенка з Луганська. Вони зі старшою сестрою та дітьми тепер живуть у Львові. А волонтерка Олена Павлось практично й не відходить від пораненого, якому потрібна постійна увага.

Більше про потреби поранених можна дізнатися на сторінці “Волонтерська Сотня Львів” на Фейсбуку.

Галина Вдовиченко. Фото автора.