Бідний багатий театр...

Те, що екс-міністр культури України Василь Вовкун підійде до відкриття 115 театрального сезону з розмахом, ні у кого не викликало сумнівів. Пану Вовкуну належать відомі постановки масових видовищ в країні — починаючи з першої “Червоної рути” і закінчуючи церемонією інавгурації Віктора Ющенка. За кілька днів до відкриття в Опері почали готувати одразу два майданчики — сцену просто неба та в приміщенні театру (на випадок дощу). Василь Володимирович поставив гостро актуальну музичну акцію-перформанс “Борітеся-поборете”. Сезон у Львівській опері разом з директором Тадеєм Едером відкривав міністр культури Євген Нищук. «Ми вирішили винести свої емоції на площу. Перед Оперним відверто заявимо свою позицію. «Борітеся — поборете» — величне дійство, у якому ми поєднали оркестр і кантату-симфонію «Кавказ» Станіслава Людкевича, костюми, балет, вийде весь сольний склад театру. У центрі дії — вогонь війни», — каже режисер.

Пан Вовкун зізнається, оригінальний перформанс є спробою перевірити, наскільки місто Лева готове до експериментів. Наперед відкривати карти стосовно творчих задумів зазвичай відвертий режисер не ризикнув. Натякнув тільки, що відновить оперу «Отелло» Верді і перенесе її... у сучасний час та українські реалії. “Отелло не буде мавром. Це буде розповідь про жагу до влади будь-якою ціною. Жертвою цієї жаги стає бідолашна Дездемона. Скільки зараз таких Дездемон, Отелло та Кассіо є поміж нас”, — міркував художній керівник. Сезон стартує 29 серпня також з постановки пана Вовкуна — опери «Бал-маскарад» Джузеппе Верді.

Диригент оркестру, заслужений артист України Мирон Юсипович розповів, що з новим художнім керівником вони вже встигли подискутувати, але зміни у театрі необхідні. «Оркестр на відкритому повітрі не скрізь може звучати вдало. Але вірю Вовкуну. Це буде наша відсіч на пропаганду ворога — російську оперу «Крим», яка зроблена примітивно, фальшиво і є відверто брехливою. Ідеологія в мистецтві — дуже велика сила. Нам потрібна контрпропаганда».

Василь Вовкун наголосив на актуальності співпраці саме з львівськими композиторами — Юрієм Ланюком, Олександром Козаренком, Богданом Фроляком, Мирославом Скориком та необхідності створення міжнародного відділу у театрі. Пан Юсипович стосовно бачення стратегії театру був більш сміливим. “Великою проблемою є те, що наша публіка не ходить в Оперу- театр відвідує лише 10% львів’ян. Є потреба в рекламі, також потрібно змінити фінансову політику. У Мюнхенській опері ціна квитка становить 1/50 зарплати, у нас — 1/10. Вчитель не може собі дозволити піти в театр, і це лякає. Також ми повинні подумати про те, чи доцільно зберігати у колективі артистів, котрі виходять на сцену тричі на рік”, — зауважив Мирон Юсипович.