Помер львівський священник і військовий капелан Андрій Дуда

Про це повідомляє Княжий Храм Святого Миколая Чудотворця міста Львова, інформує «Четверта студія».

За час нетривалого земного життя (1976 р. н.) о. Андрій став зразком і прикладом відданого служіння Православній Церкві та своєму народові. Обдарований митець — співак, художник та декламатор поезії, усі свої дари спрямував на виховання й утвердження в суспільстві найголовніших, духовних, пріоритетів та уміння шанувати кожну хвилину земного життя:

«Головні людські цінності — милосердя, любов, співстраждання… Минуле — це не те, що минуло. Минуле — це нереалізовані можливості, що ми реалізовуємо зараз і в такий спосіб вступаємо у зв’язок з минулим». Саме відчуття спадкоємності та глибини правічної історії України, духовної єдності Церкви Небесної із земною стало основою його особистісного переживання Євхаристійного Таїнства, благодатність якого священик відчитував і проповідував у храмі, на фронті, в Університеті, школі та всюди, де міг бути почутий.

Вже у шкільні роки, за прикладом батька, о. Ярослава, Андрій обрав шлях священичого служіння, навіть думав про чернечий постриг. Згодом так склалося, що служба у Збройних Силах підкоригувала його життєві плани, а набутий досвід став актуальним з початком російської агресії на сході України. Коли брат Роман пішов служити добровольцем, о. Андрій 2015 р. разом з іншими ієреями Львівсько-Сокальської єпархії зголосився до Синодального управління з ініціативою нести духовну службу на фронті. Це був час становлення новітнього інституту капеланства у Збройних Силах України. Капеланське служіння о. Андрія у 80 бригаді десантно-штурмових військ було відзначене державною нагородою — орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Важливу роль у життєвому становленні священика відігравало мистецтво.

«Я священик родом з «Дударика», — жартома згадував він про роки навчання у співочій школі.

Завдяки художньому мистецтву о. Андрій пізнав сенс мистецького осмислення світу, почав опановувати здатність ловити миттєвість і через неї споглядати вічність.

Мистецтво як метод євангелізації він застосовував і в публічній проповіді поза храмом.

Серед втілених мистецьких проєктів о. Андрія — презентація сакральних пам’яток свого храму «Скарби княжої церкви св. Миколая у Львові» (2016−2017), спільний з народним художником України Мирославом Отковичем та директором Львівського будинку офіцерів полковником Віталієм Провозіним проєкт «Король Данило. Нащадки княжої слави» (2017−2018), проєкт фотолистівок спільно з керівником студії «Фотографії старого Львова» Романом Метельським (2019), фотовиставка «Фронтові друзі» (2019) та багато інших.

Окрасою Шевченківських зустрічей та вечорів, зокрема і цьогорічного у Львівській Опері, було декламування поезій, виконання яких було записане на диску. «Його» Шевченко не залишав байдужими слухачів, що дивувалися неймовірному талантові і пам’яті невтомного священика.

Кошти з реалізації під час численних презентаційних заходів компакт-диску «Мій Шевченко» незмінно скеровувалися на підтримку Української Армії. «Тарас Шевченко — це слово Бога для України, — наголошував о. Андрій в одному з виступів. — Адже на початку було Слово, і Слово було від Бога, і Слово було Бог. Кожен із нас приходить до Бога, у кожного свій шлях. Для мене — це шлях Євангелія і «Кобзар».

Окремо слід згадати й парафіяльну ініціативу о. Андрія «Святий Миколай — Захисникам України» — спільно з волонтерами та військовими разом з допомогою він готував мистецьку колядкову програму, з якою відвідував бійців на фронті. На Великдень військові радісно зустрічали капелана, що їхав до них із писанками та ділився радістю Воскресіння Христового.

У час поширення пандемії, священик Княжого храму вів активну волонтерську діяльність, забезпечуючи антисептичними та захисними засобами львів’ян.

Зранку о. Андрій відслужив Божественну Літургію, наставляючи сповідників у покаянні. Парафіяни прийняли від нього дар Причастя, а наприкінці дня, на порозі Лазаревої суботи, Господь покликав його на Свою трапезу Небесну.

«Нехай же легким буде Твоє сходження, дорогий Співбрате, Отче-Наставнику, Капелане! Нехай зі святими спочине Твоя душа! Вічна пам’ять Тобі, невтомний служителю святителя Миколая!
Висловлюємо співчуття батькові, благочинному м. Львова митрофорному протоієрею Ярославові Дуді, усій родині та близьким», — йдеться у повідомленні.