«Золота симфонія епохи»

У львівському палаці Потоцьких на виставці «Золота симфонія епохи» демонструють старовинні ювелірні прикраси — від скіфських часів до Київської Русі. Це спільний проект Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького з Музеєм «ПЛАТАР» — у рамках проекту «Україна — Світу».

Порозкошувати цією виставкою кореспондент «ВЗ» мала нагоду у супроводі чудового екскурсовода, куратора виставки Оксани Козинкевич. Пані Оксана люб’язно запросила подивитися, «як гарно були прикрашені жінки, поцяцьковані: і нашийники були в них зі золота, і перстені, і різноманітні застібки до волосся, а на одяг нашивали золоті бляшки». «Треба було бути міцною жінкою, щоб на собі носити стільки золота. Але вони любили сонце, поклонялися йому і вважали, що золото — це промені і тепло, яке вирувало поруч», — зазначила екскурсовод.

На виставці бачимо, що люди, які населяли Причорноморські степи від VI до ІІ ст. до н. е., зробили вагомий внесок у світову культуру. Можемо також ознайомитися з міфологією античного світу Північного Причорномор’я. Експозиція представлена в окремій залі, у ній вікна закриті темно-зеленими полотнами. Це надає атмосфери таємничості.

Ось ланцюжок з підвіскою, який створили у ІV-ІІ ст. до н. е. зі золота і скла. Золотий плетений ланцюжок оздоблений фаянсовими та золотими намистинами. На ньому — підвіска у формі жіночої голівки з золотим філігранним обрамленням. Тут — піксида ІІІ-ІІ ст. до н. е., або по-сучасному — пудреничка, у вигляді циліндричної коробочки з круглою кришкою, на якій зображені Афродіта і Ерос. Виконана зі золота у складній техніці. Тут і лиття, штампування, гравірування... Стінки оздоблені рослинним візерунком, усередині якого зображені уявні міфічні маски. «Такі речі робили греки, римляни і скіфи», — зазначила Оксана Козинкевич.

А які масивні сережки з підвісками носили жінки у V ст. до н. е.!

Вони складаються з диска і припасованих до нього підвісок: центральної у формі амфори та двох бічних, підвішених на ланцюжках. Місця кріплення диска з ланцюжками оздоблені розетками. Зверху був ланцюжок, який тримав сережки, бо вони важкі. Як розповіла Оксана Козинкевич, під час розкопок одного з курганів було знайдено поховання скіфської цариці. На її сукні було нашито 474 золоті бляшки, а назагал золота на ній було більше кілограма.

Шпильки до волосся у IІІ-І ст. до н. е. теж виготовляли з цього благородного металу. Головка шпильки прикрашена фігурками дельфінів, що тримають амфору, оздоблену листям. Загалом у той час обожнювали баранців, козликів, усе те, що давало їм життя, що їх одягало і годувало. Саме тоді сформувався так званий звіриний стиль. На одному із виробів — скіф сидить верхи на дельфіні, а за ним ще хлопчик. Цей мотив часто зустрічається у скіфів.

На виставці можна побачити амфори. Вони були як у греків, римлян, так і у скіфів. Там вони зберігали вино й інші напої. А пили вони багато...

У львівському палаці Потоцьких це вже п’ята виставка, організована спільно з «ПЛАТАРом». Вони завжди користуються великою увагою серед відвідувачів.

Фото організаторів