Роман Матис: «План з інвестицій ми перевиконали»

Львівська область посіла друге місце серед регіонів України в щорічному рейтингу ділового клімату.

Згідно з дослідженням Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, областю із найкращим бізнес-кліматом є Вінницька. Крім Вінниччини та Львівщини, до топ-5 лідерів увійшли Рівненська, Тернопільська та Закарпатська області. Оцінюють області на основі опитування підприємців за такими критеріями: якість ділового середовища, ділова активність, оцінка основних трьох регуляторних процедур — реєстрації, податкового адміністрування, перевірок.

У серпні Львівщина увійшла до топ-10 регіонів Східної Європи, найбільш привабливих для інвестицій. Такими є дані рейтингу «Європейських міст і регіонів майбутнього» видання Foreign Girect Investment Magazine. Львівщина — серед лідерів за ефективністю вкладеного капіталу, стратегією залучення прямих іноземних інвестицій та ефективністю промислової оренди.

Два останні роки справді є особливо врожайними на іноземні інвестиції — адже що не тиждень, на Львівщині відкривався новий завод чи підприємство. Багато своїх компаній-представництв відкрили закордонні фірми. Зокрема, “Бадер”, “Фуджикура”, “Нексанс”, “Німа”. Є і внутрішні інвестиції: відновило роботу одне з найбільших підприємств целюлозно-паперової промисловості України — ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат».

У Львівській ОДА залученням інвестицій займається спеціально створене управління інвестиційної політики. Торік управління розіслало різним компаніям близько 3,5 тисячі листів.

“За підсумками 2016 року на Львівщині відкрито 54 нові підприємства (за 2017 рік ще не маємо статистики). Насправді їх відкрито набагато більше, але йдеться про ті, до відкриття яких ми були безпосередньо причетні, — розповів “ВЗ” начальник управління інвестиційної політики Львівської ОДА Роман Матис. — На цих підприємствах було створено 12 тисяч нових робочих місць. За 2016 рік на Львівщину було залучено 58,8 мільйона євро прямих іноземних інвестицій. Хоча ми, грубо кажучи, план з інвестицій перевиконали, але треба міряти не кількістю залучених інвестицій, а тим, скільки робочих місць створено і який рівень оплати праці встановлено. Ми поставили завдання перед підприємствами — встановити рівень оплати праці для некваліфікованих працівників — 200 євро на руки після усіх оподаткувань. Це приблизно 6 тисяч гривень. У 2016 році вдалося досягти такого рівня. У 2017-му ми підняли планку: 300 євро на руки, тобто близько 9 тисяч гривень. Є підприємства, які цієї планки досягли”.

Роман Матис розповів, що підхід до відкриття нових підприємств дещо зміниться. В області можна буде розмістити ще максимум два великі підприємства. Тому залучатимуть вже інших інвесторів, які будуть створювати робочі місця для висококваліфікованих фахівців, а підприємства будуть з високим рівнем автоматизації. 26 жовтня стартує Міжнародний економічний форум, на якому вирішуватимуться ці питання. Роман Матис заінтригував: протягом двох тижнів на Львівщині планується ще декілька гучних відкриттів підприємств з іноземними інвестиціями.

Але у прикордонних районах Львівщини існує проблема: люди не хочуть йти працювати на підприємства, навіть якщо є пристойна зарплата і соцпакет. Великі підприємства постійно оголошують про набір нових працівників, витрачаються на рекламу. Причина проста: у прикордонних районах переважна більшість населення займається перевезенням дрібної контрабанди. Це помітно навіть візуально: вже за 15 кілометрів до кордону з Польщею на Львівщині навіть городів ніхто не обробляє. Як із цим дати раду?

“Треба вирішувати ситуацію на кордоні, — веде далі Роман Матис. — Жоден підприємець не буде розраховувати на людей, які займаються контрабандою. Але, попри це, є значна частина населення, яка готова працювати за умови гідної оплати праці. Є ще питання трудової міграції: люди хочуть працювати за кордоном, де більше платять. Я кажу інвесторам: якщо виховали спеціалістів і маєте представництва за кордоном, дайте людям можливість певний час попрацювати у цих представництвах. Наприклад, група працівників, сто осіб, їде на півроку працювати за кордон, потім повертається на Львівщину, натомість їде інша група. Таким чином і підприємство не втрачає працівників, і люди можуть попрацювати там, де хочуть. Виграють усі”.