Чорну кам’яницю «відмиють»?

Під товстим шаром чорної фарби знайшли кольоровий розпис.

Архітектурна візитівка Львова, легендарна Чорна кам’яниця на площі Ринок, можливо, не така вже й чорна. Науковці розшукали під декількома шарами пізнішої фарби кольоровий шар. За словами реставратора, доцента кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» Олега Рибчинського, поліхромію (кольоровий розпис) вдалося розшукати під шаром чорної акрилової фарби і білої обмазки, які покривають фасад пам’ятки.

Наразі реставратори точно виявили лише один колір – червонуватий. Він на фризі з рослинним орнаментом початку XVI століття, який знайшли під час досліджень над віконним обрамленням другого поверху. Збережений орнамент у поганому стані, але реставратор запевняє, що немає жодних проблем, аби відтворити його. Планують, що фасад і надалі залишиться чорним, але деякі його частини можуть стати кольоровими. Таким чином реставратори відтворять давні розписи на фасаді пам’ятки.

Чорну кам’яницю взялися досліджувати, бо цього року планують розпочати її реставрацію. Торік Львівський історичний музей виграв грант Посольського фонду США на збереження культурної спадщини. На реставрацію Чорної кам’яниці має піти 275 тисяч доларів і три роки копіткої праці. Крім того, ще 29 тисяч доларів у реставрацію інвестує сам музей. За словами головного архітектора проекту реставрації Чорної кам’яниці Юрія Дубика, достеменно не відомо, якого кольору був будинок одразу після спорудження. Припускають, він міг бути білим або кремовим. Але щонайменше із ХІХ століття будинок називають саме «Чорною кам’яницею». Ця назва вже стала легендарною. Але насправді чорна патина з’явилась з часом.

Довідка «ВЗ»

Чорна кам’яниця (кам’яниця Анчевських) – будинок № 4 на площі Ринок у Львові, архітектурна пам’ятка. Збудована 1577 року Петром Красовським у стилі ренесансу. Фасад оздоблений орнаментами і сюжетним різьбленням. У цій будівлі розташований Львівський історичний музей. Свою назву Чорна кам’яниця одержала у XIX столітті через прозаїчну причину: протягом століть свинцеві білила, які наносили як ґрунт для поліхромії (багатоколірності), окислювалися під дією повітря та світла і таким чином утворився її таємничий чорний колір, який потім підтримувався поточними ремонтами. Одна з теорій походження чорного кольору фасаду (яку, проте, не визнають провідні архітектори Львова) — закопчення білого каменю-пісковику сажею через багаторічне опалення кам’яниці дровами та вугіллям.