Виліз на горище хліву й підпалив себе живцем...

Трагедія сколихнула село Головниця Корецького району. На одному обійсті серед білого дня спалахнув хлів. Худібку врятували, але на горищі пожежники знайшли обгоріле тіло господаря. Кажуть, у такий страшний спосіб сам розквитався із життям...

Про те, що щось таке може трапитись у цій сім’ї, ніхто в селі й подумати не міг. Родина, у якій розігралася трагедія, добропорядна й хазяйновита. Загиблий був дуже життєрадісною, доброю, роботящою і веселою людиною, «душею компанії».

А жили в тій хаті два рідні брати. Віталій одружився, невдовзі його сім’я поповнилася дітками. А Саша все пари собі дібрати не міг. Але хазяйнували чоловіки завжди разом, не ділили ні хату, ні роботу біля неї. Так само й дружина Віталія не цуралася ні попрати, ні їсти наварити чоловіковому родичу. «Дільожки», запевняють, не було, жили як одна дружна сім’я.

Олександр працював малярем-штукатуром на фірмі, їздив із бригадою по різних об’єктах. Не так давно почав зводити біля будинку гарний кам’яний паркан. І хлів, у якому Олександр вкоротив собі віку, теж із братом будував.

Сільчани кажуть, у Саші в селі була дама серця. Нібито попросив брата, щоб той трактором виорав жінці картоплю. Але чоловік уже домовився з людьми на той злощасний день, щоб вибрати бараболю на своєму полі... Віталій по телефону розповів, що брат мав психічні розлади. Проте в родині це намагалися приховати. Каже, Саша часто був сам не свій, особливо коли вип’є. І тепер це «вилізло»...

Вранці родина пішла на поле, а Саша — ні. На обід господарі закликали всіх додому, пригостити за добру працю. Коли прийшли, звернули увагу на те, що Олександра нема. Та мало де може бути? Люди сіли обідати, раптом почувся тріскіт шиферу: «луп-луп-луп». Вибігли надвір — а з хліва дим валить.

Господарі кинулися виводити худібку — аж двері всюди позамикані… Тоді з’явилося страшне передчуття — чи ж Саші там нема?..

Рятувальники з Корця на виклик приїхали оперативно, та вогонь уже охопив усе приміщення. Бійці 15-ї державної пожежно-рятувальної частини кілька годин боролися з полум’ям і врешті приборкали його. Коли зайшли всередину, на горищі знайшли тіло обгорілого чоловіка. Лежав чорний, як вуглинка, тільки зуби біліли.

За попередньою версією, чоловік заліз на горище, довкола наклав тюків із соломою, ними ж щільно закрив вхід наверх, щоб ніхто до нього не доліз, і підпалив відразу з різних боків, щоб горіло одночасно.

Поховали чоловіка у закритій труні. Навіть попрощатися ті, хто поважав і любив Сашу, як слід не змогли…

Фото автора

Рівненська область