Аварійна сільська школа залишилася без учнів

У школі села Стобихівки Камінь-Каширського району - 240 учнів. Але 1 вересня урочистий дзвінок, що сповіщає про початок навчального року, тут не пролунав. Батьки не пустили в школу своїх синів і дочок. Причина: школа в аварійному стані, та й класів надто мало — учні змушені ходити у три зміни.

Напередодні навчального року батьки зібралися й вирішили, що іншого виходу немає, - каже Оксана Осадчук, мати чотирьох дітей. — Неодноразово інформували місцеву й районну владу: нам потрібна просторіша школа. У відповідь чули лише порожні обіцянки. Розуміємо, діти не ходять до школи — не вихід із ситуації, бо порушується навчальний процес. Але, скажіть, чи можна зі спокійним серцем пускати синів і дочок в аварійний навчальний заклад? Коли боїшся, щоб стеля на голову не впала?

Із чотирьох дітей Оксани двоє - школярі, а один син мав би навчатися у підготовчій групі, адже дитсадка у Стобихівці нема. Та нині усі гуртом сидять удома. В Інни Дем’янюк — п’ятеро синів і дочок, в інших родинах — ще більше школярів...

Із третьої зміни, буває, діти повертаються додому о пів на дев’яту вечора. Тут же діє і вечірня школа. То хіба так має бути? — бідкається Оксана Вікторівна. — Через два роки кількість школярів має збільшитися до трьохсот, бо в нашому селі малят багато народжується. Де їх усіх розмістити, якщо вже зараз тісно? Та якби ще школа була нова. А то стіни тріщать, кругом все тече, підлога гнила, стеля сиплеться.

Справді, школа лякає тріщинами, що поперезали її вздовж. Погнилі крокви на горищі не вселяють надії. Батьки кажуть, якби вони не вкладали свої кошти у ці стіни, підлогу та стелю, все давно би розсипалося.

1 вересня були на зустрічі з губернатором Володимиром Гунчиком, який перебував із візитом у селі Осівці нашого району, - веде далі пані Оксана. - То він сказав, що ми його «опозорили»! Певно, тим, що прийшли до нього, земляка, на свято зі своєю проблемою. Порахував, що в області є 38 шкіл, які перебувають у «значно гіршому стані», тому будівництво нового навчального закладу у Стобихівці — не на часі.

Ми поцікавилися позицією сільського голови Валерія Сухацького: чи нагальне, на його думку, будівництво школи у селі?

— Ситуація справді кричуща, - підтвердив пан Валерій. - А де люди — там і голова. Куди тільки селяни не зверталися: у район, область, навіть у Верховну Раду. Спочатку обіцяли: зробіть кошторис — буде вам школа. Років п’ять тому на той кошторис виділили 240 тисяч гривень. А тепер він застарів, розрахунки слід робити по-новому. Справа заглухла — гроші викинули на вітер…

Волинська обл.