«Срібна» вода з джерела освітлює капличку

За плечима Степана Максимовича, колишнього столичного інженера, який об’їздив у відрядженнях півсвіту — сімдесят п’ята весна. Але як співалося в одній пісні, старість його вдома не застане. Він і далі в роботі, тепер — більше громадській. У селі Гутиську, де живе з виходом на пенсію, впорядкував джерело зі «срібною» водою, збудував біля нього капличку. Напитися цієї води з’їжджаються навіть з-за кордону.

Свої технічні знання Степан Бурдаш вирішив застосувати і у духовній справі. Біля “срібного” джерела кілька років тому встановив генератор, крильчатку якого крутить ця цілюща, на думку сільської громади, вода. Вироблений нею струм запалює лампочки і гірлянди, які освітлюють капличку. Це додає ще більшої сакральності цьому місцю…

Недавно щось там у моторчику попсувалося, запасної частини Степан Максимович ще не знайшов, але рано чи пізно споруджена ним святиня знову засяє вогнями, що їх “викреше” своєю енергією “срібна” вода.

До гутиської каплички, крім краян, приїжджали гості з Туреччини, Чехії, Франції. Бельгійці стверджували: вода капітальна! Хтось з фахівців брав цю студеницю на експертизу — казали, що в Україні є тільки два місця з такою корисною водою.

- Її п’ють найперше ті, кого ноги болять, — розповів нам Степан Максимович. — У Бережанах півторарічну дитину прищами обсипало. Куди тільки батьки її не возили — лікарі не могли нічого вдіяти. Приїхали з маленькою у Гутисько, три рази покупали у нашій воді — дів­чинка у момент одужала! І я весь час цю воду п’ю — найкраще вживати її по склянці зранку натще.

Колишній інженер переживає, що дехто хотів на їхній воді зробити бізнес.

- Приїжджали хитруни з Києва, планували пивзавод ставити. Інші три години сиділи і думали, як поставити фільтр, щоб срібло з цієї води брати...

Стапан Бурдаш та інші жителі Гутиська проти того, щоб хтось на їхній перлині наживався. Бояться, що джерело може виснажитися — і тоді не буде кому їх оздоровлювати...