Врятували від забуття святиню

На восьмому кілометрі автотраси Бережани-Львів, де біля джерела зі “срібною” водою стоїть шестиметрова фіґура св. Яна, з’явилася ще одна реліквія. Йдеться про старенький, понівечений кам’яний хрест. Його віднайшли на узбіччі, серед густих кущів і перегнилого листя, двоюрідні брати Петро та Іван Дмитрики

. Святиню звільнили від бруду і моху, підклали під нього підпору, місце розчистили. Тепер цій історичній пам’ятці вклоняються подорожники...

Ніхто достеменно не знає, з якої нагоди і коли саме буде поставлено цей хрест. Прочитати напис важко — літери латиниці стерті. Лише цифри проглядаються — 1711. Можливо, у тому році його тут поставили і освятили...

Колишній житель хутора Малинівки Степан Швидків пам’ятає цей придорожний знак з далекого повоєнного дитинства. Його покійний батько Йосафат згадував, що його встановили ще “за австрійської влади”. А коли у часи СРСР тут прокладали асфальтну дорогу, за командою атеїстичного начальства, хрест бульдозерами зісунули у канаву. Хотіли повністю. засипати землею, але мати Степана, Уляна Швидків, що жила поруч, присоромила безбожників. Наругу припинили, але сліди від неї залишилися: основа і ліве рамено у хресті відкололися. Знайти їх тяжко...

Глянувши на фото знайденого хреста, фахівець у сфері некрополістики Ігор Мончук розповів кореспонденту “Високого Замку”, що, швидше за все, йдеться про так званий придорожний пелюстковий хрест. За словами дослідника нашої минувшини Володимира Михалика, такі святині називали “обітницькими”, їх ставили наші предки, коли у церкві давали обіцянку зробити якусь добру справу. Такі хрести споруджували і на честь важливих подій, ними на роздоріжжі мандрівникам позначували правильний напрямок. А ще пелюсткові хрести служили оберегами — від хвороб, стихій та інших нещасть.

На згадку про яку знакову подію возвели пелюстковий хрест на Малинівці? Одна з версій — ним позначили цілюще джерело, а вже потім, у 1854 році, спорудили тут ще більш величний пам’ятник св. Яну. А може, святиня покликана була наснажувати до праці і захищати селян цього хутора, яке, за традицією, як у давнину, досі називають “Кольонією”...

Тернопільська область