Начальник управління комунальної власності ЛМР Інна Свистун розповіла подробиці акції силовиків в її кабінеті та вдома

Пані Свистун досі оговтується від одинадцятигодинних обшуків силовиків в її кабінеті та вдома. Обшуки стосувалися кримінальних справ щодо незаконного відчуження комунального майна. З кабінету чиновниці вилучено договори оренди щодо викрадених об’єктів, приватизаційні справи, а також інформаційні довідки про вільні приміщення. А з її дому нічого не взяли, обшук там був поверхневий. На брифінгу для ЗМІ (на фото) пані Свистун назвала обшукипсихологічним тиском на неї, як принципового керівника управління. Бо саме вона ще торік заявила правоохоронцям про викрадене майно... За її словами, до фігурантів справи у силовиків претензій наразі немає. “Фігуранти справи, злочинці, які вкрали майно, сьогодні вільні і спокійно ходять по вулицях. Особи, які причетні до цього, є з хорошими зв’язками в Генеральній прокуратурі, податковій... Я неодноразово отримувала погрози, зокрема, від представників судової влади Львова, від представників обласної влади через свою принципову чесну управлінську позицію, - сказала Інна Свистун. - Під час обшуків мене не відпустили погодувати немовля! Це був тиск!”. Чиновниця не виключає, що в обшуках може бути і політичний слід. Інна Свистун очолює фракцію “Самопоміч” у Львівській обласній раді. Нагадаємо, раніше жертвою політичних перипетій у стінах Львівської облради стала депутат від “Сапопомочі” Парасковія Дворянин. Її депутати (шляхом таємного голосування. - Авт.) усунули з посади першого заступника голови Львівської обласної ради. Журналісти запитали на брифінгу Інну Свистун, яким чином було допущено незаконну приватизацію кількадесяти приміщень, частина яких — у центрі Львова. Вона розповіла, що оборудки відбулися не у стінах мерії. “Просто для певних осіб була можливість полегшеного доступу до реєстру майна, можливість розробки технічної документації, - пояснила Інна Свистун. - Жодних перевірок у нотаріусів, у реєстраторів не проводилося”. У ГУ Нацполіції у Львівській області кажуть, майно відчужували за такими схемами. Особи зверталися до нотаріуса з метою купівлі, продажу, розподілу майна. При цьому йшлося про нерухомість, щодо якої ще не були внесені відомості в електронний Державний реєстр речових прав. Нотаріус, вірив на чесне слово, створював у Державному реєстрі речових прав відповідний розділ та реєстрував право власності на майно за зловмисниками. Друга схема трохи складніша. Право власності на нерухомість реєстрували за низкою юридичних осіб, засновники у яких практично одні й ті ж самі. Підстава для реєстрації права власності за юридичними особами — протоколи загальних зборів засновників (учасників), якими в склад засновників приймався новий учасник. Він як  вступний внесок у статутний фонд юридичної особи вносив певний об’єкт нерухомості (права на це майно в реєстрі також не було), що посвідчувалося протоколом зборів засновників. На підставі протоколів зборів,  нотаріус без належної перевірки прав особи на майно, реєстрував право власності юридичної особи у державному реєстрі. Після цього були подальші перепродажі цих приміщень.  Фото прес-служби ЛМР