Де ти ховаєшся, чорничко?

Через пізні весняні приморозки ягоди обмаль. Горяни лишаються без додаткового заробітку.

Торік на початку липня сезон чорниць на карпатських полонинах був у розпалі. Ягоди вродили нівроку. Місцеві не могли натішитися. Влітку саме на ягодах селяни з карпатських сіл мають змогу заробити чималу копійчину. З кінця червня і майже весь липень “стахановськими” темпами з ранку до ночі, не розгинаючи спини, збирають афини.

Торік за кілограм (не літр!) чорниць заготівельники платили 18−19 грн. Люди обурювалися, що дуже дешево, але вибору не мали. Брали дергачки (саморобні гребінці-чесалки. — Авт.) і йшли на «чорничні плантації». Деякі «ударники» за день примудрялися по сто літрів зібрати!

Між селянами гуляють чутки, що цього року карпатське “чорне золото” будуть приймати аж по 40 грн. за кілограм. Ось тільки приймати наразі нема що. Кущі без ягід. Причина неврожаю — підступні приморозки наприкінці травня. Весь цвіт померз. Де-не-де кущ вродив, але знайти врожайні місця вельми непросто… На відкритих галявинах ягоди тотально померзли, хіба попід лісом можна щось зібрати.

Беру літровий слоїк і йду по чорниці на полонину, де торік від ягід було аж чорно. Скільки років їжджу в Карпати, але такого ще не бачила: кущі «голі». Хіба по одній-дві афинки на кущику. Так, ніби намисто порвалося і чорні намистинки розлетілися по цілій галявині, а я їх вишукую і по одній збираю.

Селяни, звісно, свій час на таке горе-збирання витрачати не будуть. Мають на городах повно роботи. Цього року чорниці їх не прогодують. Залишається надія лише на гриби. Наразі і грибів небагато, але сезон «біляків» ще попереду.

Сколівський район.