Апеляційний суд пояснив, чому звільнив з-під варти екс-"беркутівця" Гончаренка

Апеляційний суд міста Києва скасував запобіжний захід для екс-«беркутівця» Віталія Гончаренка, підозрюваного у вбивстві трьох людей 18 лютого 2014 року під час Євромайдану, оскільки рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням вимог чинного законодавства. Про це йдеться в повідомленні прес-служби суду, передає УТ.

Зокрема, в суді пояснили, що 10 березня 2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного було задоволено та змінено запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою строком на 60 діб, але в межах строку досудового розслідування.

"Так, слідчий суддя, задовольняючи клопотання прокурора про зміну Гончаренку В.А. запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, мотивував це тим, що ризики визначені ст. 177 КПК України, не підтвердилися. Однак, у зв’язку «із суспільною необхідністю» та факту підозри Гончаренка В.А. у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за можливе покарання, що може спонукати останнього до вчинення неправомірних дій, є підстави для зміни останньому запобіжного заходу", - ідеться в повідомленні.

В Апеляційному суді зазначають, що ст. 177 КПК України передбачає дві основні підстави для застосування відносно підозрюваного чи обвинуваченого запобіжного заходу, такі як наявність обґрунтованої підозри та ризиків, визначених ч. 1 вказаної статті, і відсутність навіть однієї з цих підстав виключає можливість обрання відносно особи запобіжного заходу.

"Що стосується інших обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України, враховуються при обранні запобіжного заходу, в тому числі і тяжкість кримінального правопорушення та розмір покарання, то відповідно до вимог чинного КПК України, без наявності обґрунтованої підозри і ризиків, самі по собі вони не можуть слугувати підставою для обрання особі будь-якого запобіжного заходу. Щодо поняття «суспільної необхідності», на яку в постановленому рішенні послався слідчий суддя, то воно взагалі не визначено кримінальним процесуальним законодавством, як підстава для обрання запобіжного заходу", - пояснили в київській апеляції.

Крім того, як зазначається, слідчий суддя не дотримався вимог кримінального процесуального законодавства і при визначенні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

"Так, згідно положень ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати 60 днів, при цьому відповідно до вимог КПК України, строк дії будь-якого запобіжного заходу не може виходити за межі досудового розслідування. Строк дії даного кримінального провадження, відповідно до постанови заступника Генерального прокурора, продовжено до 10 місяців, а саме до 23 квітня 2017 року. Разом з тим, відповідно до постановленої судом першої інстанції ухвали від 10 березня 2017 року, обраний Гончаренку В.А. запобіжний захід діє до 07 травня 2017 року, а тому він виходить за межі строку досудового розслідування", - ідеться в повідомленні.

Також зазначається, що, відповідно до повідомлення Генеральної прокуратури, досудове розслідування завершилося, обвинувальний акт направлено до Печерського районного суду міста Києва.

"За таких обставин, скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора, колегія суддів, виходила з положень КПК України, враховуючи, що досудове розслідування даного кримінального провадження вже закінчено, у зв’язку з чим апеляційна інстанція обмежена у своїх діях щодо вирішення питання про застосування до Гончаренка В.А. запобіжного заходу, який з 24 березня має статус обвинуваченого. Тобто, питання про обрання запобіжного заходу мусить вирішувати суд, де справа буде розглядатися по суті, про що і було зазначено в ухвалі Апеляційного суду міста Києва", - повідомили в суді.

Зазначається, що всі ці обставини вказують на невідповідність постановленого судом першої інстанції рішення діючому КПК України, у зв’язку з чим воно підлягало скасуванню.