Введення прийде – свят наведе

У цей день святі Яків і Анна — батьки Пречистої Діви Марії — відвели свою доньку на службу Богові в храм Єрусалима.

Яків і Анна довго були бездітними. Вони дали обітницю Богові — якщо у них з’явиться дитина, віддадуть її на виховання до храму. Коли Марії випов­нилося три роки, вони привели її до первосвященика Захарії, батька святого Івана Предтечі. Богородиця під наглядом священиків отримала високу освіту та навчилася виконувати різноманітну ручну жіночу роботу. В Єрусалимі Пресвята Богородиця перебувала аж до заручин з Йосифом.

З народною назвою свята — Введення — пов’язана легенда. У цей день нібито Бог відпускає праведні душі подивитися на своє тіло. «Душа видить своє тіло, тому й Видіння». На підставі цієї легенди свято Введення, Введіння називають іноді й Видіння. На Введення починалося катання на санях. У народі цей день здавна пов’язували з початком справжньої зими.

За народними прикметами, якщо сніг випаде до Введення, — обов’язково розтане, а коли після Введення — то ляже зима. Старі люди казали: «Як Введення мостить мости, а Микола гвіздки забиває, то зима лютою буде».

У селян були й забобони, пов’язані зі святом Введення. Вважалося, хто першим цього дня зайде до хати, той буде «полазником», тобто тим, що приносить добро, або, навпаки, лихо.

Дехто вірить у такі забобони й досі. Тому й запрошують до хати молодого й красивого хлопця. А якщо цей молодець переступить поріг вашої оселі з повним гаманцем, це хороша прикмета — весь рік у домі будуть усі здорові і вестимуться гроші. Натомість, коли до хати зайде жінка і захоче щось позичити, — це поганий знак.