На Львівщині відкриють пам’ятник українським жертвам Армії Крайової

Про це ZAXID.NET повідомив керівник служби національної пам’яті ВО «Свобода» Михайло Галущак. За його словами, у 1944 році Армія Крайова у цьому селі вбила 36 людей — частину загнали і спалили в стодолі, інших — розстріляли.

Він розповів, що ініціатива встановлення пам’ятника належить не ВО «Свобода», а саме місцевим жителям. Хоча представники політичної сили на відкритті таки будуть присутні.

«Це ініціатива місцевих жителів. І пам’ятник буде відкритий за їх кошти. Це і родичі тих людей, яких було вбито, і звичайні мешканці. Це нормальна політика не лише національної пам’яті, а навіть родинної пам’яті, коли родичі вшановують своїх близьких, які були вбиті Армією Крайовою», - розповів ZAXID.NET Михайло Галущак.

За його словами, пам’ятник буде виконано у вигляді Мальтійського хреста, який виготовлений із каменю з Миколаївського району.

«На ньому буде розміщена таблиця із іменами убитих», - розповів Галущак.

«Оскільки у Польщі зараз акцентують, що українсько-польська війна часів XX століття зводилась лише до Волині і 1943 року, то відкриття цього пам’ятника — це свідчення того, що потрібно розглядати взаємини українців і поляків не лише крізь призму цих двох подій. Ми добре пам’ятаємо, що на Волині у 1937-38 роках була політика окатоличення, коли закривались українські православні церкви, які були важливим елементом національної ідентичності українців. У 1939 році поляки розстріляли бійців Карпатської Січі на Верецькому перевалі. На Закерзонні на початку 1940-их років були репресії проти українців, Операція Вісла. Це трагічна історія, але ми повинні пам’ятати слова Адама Міхніка, який сказав, що непотрібно проектувати минуле у сьогодення», - додав Галущак.

«Свободівець» також запевнив, що відкриття цього пам’ятника не є відповіддю на ухвалу польського Сейму про визнання Волинської трагедії геноцидом, який вчинили українці.

«Я не думаю, що відкриття цього пам’ятника є відповіддю на цю бездумну позиціюпольського Сейму про те, що українці вчинили геноцид на Волині. Це звичайне вшанування пам’яті родичів і близьких. Ми не будемо уподібнюватись до них — на хресті не буде написів про те, що це поляки вчинили геноцид проти населення цього села», - аргументував потребу відкриття пам’ятника Михайло Галущак.