Травень, а біля «Високого Замку» вже липи цвітуть...

Літо перемістилося на місяць вперед! Отож маємо тепер не тільки приємну прохолоду, а ще й запаморочливі медові пахощі...

Цьому дереву, хоча й оспіваному у народній творчості, ми незаслужено приділяємо менше уваги, ніж, скажімо, калині, вербі, тополі. У нього “біографія” не менш цікава, та й заслуги перед людьми — теж.

Скажіть, чи знали ви, що липа, яку зараховують до сімейства мальвових, має родичів в особі... баобаба і шоколадного дерева? Що різновидів липи є майже чотири сотні? Що з гектара липових насаджень бджоли зберуть за сезон півтори тонни меду? Що горішки, які утворюються на місці липового цвіту, із задоволенням наминає лісова звірина?

Липу увічнено у назвах багатьох населених пунктів України — Липівка, Верхні-Нижні Липиці, Липники, Липівці, Підлип’я, Підлипне. У Берліні головна вулиця — Унтер ден Лінден (“Під липами”). З липами пов’язане інше німецьке місто — Лейпциг, а також латвійська Лієпая, російський Липецьк. Річка-став у моїх рідних Бережанах — Золота Липа. Майже кілометрова алея, що тягнеться до села Гайку, з якого походить мій дід, всі знають як “Липи”. Цей гай насадила сто років тому пані Сідловська. У свята, коли зацвітали липи, за її дорученням тут проводили фестини. А щоб вони мали ще більшу празниковість, на важке від цвіту гілля вішали гасові ліхтарі, які горіли всю ніч. Як згадувала моя мама, неповторні то були забави у “Липах”...

Липа неабияк пригоджується у нашому житті. Мед і чай з її цвіту вилікують від простуди та купи інших болячок. Матеріал з неї — основа для екологічно чистих меблів, посуду, дошки з неї зроблять унікальною дачу, сауну. З липового лика колись плели постоли, а які практичні з нього мочалки!

Тож шануймо її величність липу — вона нас не тільки зцілює, а й надихає.

Фото автора