Геращенко: "Цьому Дню передували десятки нарад у президента, сотні міжнародних зустрічей"

Про це вона повідомила у соціальній мережі facebook.

«Цьому Дню передували десятки нарад у президента, сотні виснажливих міжнародних зустрічей, де повторювалося одне ім'я - Надя, важкі розмови з мамою Марією Іванівною про долю її доньки, зусилля українських дипломатів і політиків, зусилля іі родини - мами і сестри, тисячі акцій підтримки Надії від всіх людей доброї волі по всьому світові, мінські переговори, де опоненти шаленіли від однієї згадки про Савченко. Не було жодної міжнародної зустрічі президента і міністра закордонних справ, де б не говорили про політв'язня номер 1 в Росії - Надію Савченко. Де б не вимагали її звільнити.

Ця операція готувалася кілька останніх місяців. Ми чекали від РФ відповіді про процедуру передачі Надії. Найбільше ми боялися всіляких коментаторів - всезнайок всіх мастей і фасонів, які чули дзвін, не знали, де він, але бігли на всі ефірі розповідати... І друга сторона брала паузу... Навіть сьогодні, коли інформація про звільнення Надії передчасно просочилася в російські ЗМІ і її підхопили українські - ми дуже переживали, щоб операція не зірвалася.

Для нас зі Святом сьогодні був майже детективний день. 6.30- літак. Президентський борт вилітає за Надією. Ростов. Ми не маємо права сходити з трапа. Операцією за дорученням президента керує керівник СБУ. Згідно домовленостей, Надія має зайти в літак в ту хвилину, коли російський літак, що в цей час приземлився у Києві, забере на свій борт двох російських вбивць-грушників.

..... Година очікування. Починається рух двох машин без номерів. Там - спецназ, ФСБ і десь там, за темними вікнами Надія... Чекаємо іі виходу. Раптом в нас зі Святом починають обриватися телефони: в російських ЗМІ запущено інформацію про літак, звільнення і тд... Все затримується. Ми нервуємо. Дивимося з відчинених дверей літака в очі тим, хто в машині.

Все! Пішов рух! Вона виходить в оточенні десяти чоловіків в формі. Вона дивиться на небо і жадібно хапає повітря . Вона піднімається на борт і кричить : " Слава Україні!" Ну, і ще дещо, але то нехай залишиться за кадром....): даруємо їй букет в патріотичних кольорах. " Я не люблю квіти!"- відрізає Надія ( чуєте, дорогі колеги, раджу вам Надії квіти не дарувати). Кладе букет поряд: " Це мамі віддам"- каже. Нарешті ми обнімаємося. Вона - як натягнута струна, ще не вірить в те, що відбувається, розповідає, що 5 годин сиділа в тому автобусі без номерів, очікуючи руху додому, в Україну. Вона, мабуть, інакше уявляла собі ці перші емоційні хвилини.

Тим часом нашому борту поки що не дають виліт. Надя скидає зимові чоботи, психологічно відходить - відмерзає, показує нам свій нехитрий скарб, який везе в Україну: саморобки з паперу, які конструювала - збирала, аби зайняти себе в камері. І подарунок мамі на день народження: тарілочку, яку сама склеїла, і тоді, у березні , не могла віддати сама.

І ще - два величезних пакети з листами. Це тільки ті, що отримала цього місяця!

Вона мчить в кабіну пілотів і нарешті посміхається. Щиро, широко і щасливо. Вона вже не Їжачок. Тільки в кабіні вона відчула, що все, що відбувається - це правда. У нас, якщо чесно, теж післястресся): - бо перехвилювалися, бо знаємо, як важко боролися багато людей за звільнення Надії і як все було хитко і непевно. Надія говорить ті перші слова, які хоче сказати всім, хто її підтримував. Потім знову різко піднімається з крісла і мчить в кабіну пілотів: " я мушу побачити перетин кордону!!! О! Україна! Харків! Полетіли в Чугуїв!" - сміється вона.

Дві години дороги ми спілкуємося про головне : звільнення всіх інших. Надія жадібно розпитує про інших заручників : скільки їх ще залишається в РФ і скільки в ОРДЛО, як просуваються переговори по їх звільненню. Розповідаємо про те, що найближчим часом очікуємо позитивних новин про Генадія Афанасьєва і Юрія Солошенка і тому так переживали, щоб сьогодні все відбулося. Надія дуже хоче, щоб її Голос почув весь світ і щоб цей Голос допоміг звільнити нам всіх наших бранців. Вірю, так і буде. Нарешті Україна. Мама і сестра змогли обняти Надію.

А ми - працюємо далі. Маємо звільнити всіх», — написала Ірина Геращенко.