У польському Любліні постане пам’ятник Омеляну Ковчу

Про це повідомив «ВЗ» Генконсул України у Любліні Василь Павлюк.

«Процедура відкриття пам’ятника у Польщі така. Спочатку - подання у мерію. Це має зробити або голова ради, або секретар, або громадськість, - розповідає Василь Павлюк. - Треба зібрати тисячу підписів підтримки. Мав багато зустрічей з керівництвом Любліна щодо цього питання. Тепер пропозицію внесли до мерії дві посадові особи Любліна - Пйотр Ковальчик та Кшиштоф Жук. Це питання потрапило на розгляд профільних комісій міської ради Любліна. Наразі комісія розглядає питання, рішення щодо майбутнього пам’ятника отцю Омеляну Ковчу буде аж у квітні. Після цього питання буде винесено на сесію. Процес уже стартував. Навесні цього року пам’ятник не встигнуть відкрити». Після того, як у мерії Любліна дадуть добро, можна буде розробляти проект пам’ятника, кошторис. Також для цього монумента варто знайти хороше місце. Василь Павлюк сказав, що наступного тижня чиновники мерії Любліна запропонують кілька варіантів ділянок, де може постати пам’ятник Ковчу. Для увічнення пам’яті отця УГКЦ оберуть найкраще місце у Любліні.

Ініціатива щодо спорудження пам’ятника у Любліні належить благодійному фонду “Гуманітарні ініціативи”. Монумент Омелянові Ковчу є і у Перемишлянах на Львівщині.

У концтаборі він хрестив, причащав, сповідав…

Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 року у Космачі Косівського району, що на Івано-Франківщині. Навчався у Римській колегії. Одружився з донькою буковинського священика Марією-Анною Добрянською. Прийняв ієрейські свячення з рук єпископа Григорія Хомишина і розпочав душпастирську працю у Підволочиську.

У 1919 році став капеланом Української Галицької Армії. Потрапив у радянський полон, з якого йому вдалося втекти. Повернувся у Галичину, де його арештували поляки та відправили до концентраційного табору. Після звільнення протягом двадцяти років Омелян Ковч жив і душпастирював у Перемишлянах. У 1922 році став парохом цього міста. Польській владі діяльність та погляди українського священика не подобалися. У домі Омеляна Ковча часто відбувалися поліцейські ревізії — упродовж 1925-1934 років провели майже 40 обшуків, на пароха накладали короткотривалі арешти та стягували грошові штрафи.

Під час окупації Галичини радянськими військами у 1939 році священик відкрито обстоював права людей, наскільки це було можливо, боронив своїх сусідів. Часто парафіяни не розуміли свого пароха. Вважаючи, що настав час помститися за кривди польського окупаційного режиму, вони намагалися відібрати майно у поляків, проте отець Ковч засуджував такі дії, хоча їх заохочувала радянська влада.

Заарештований НКВД Омелян Ковч уникнув смерті завдяки бомбардуванню на початку німецько-радянської війни. Це дозволило отцю утекти з-під арешту. Коли у Перемишляни увійшли нацисти й почали масове винищення євреїв, отець звернувся із закликом не співпрацювати з новою владою. Виявом особистої мужності отця було укривання євреїв, особливо дітей. Врятувати їх від неминучої загибелі допомагали фальшиві свідоцтва про хрещення, що присипляли пильність нацистів. Хоча хрещення євреїв було небезпечним, усе ж отець Ковч відкрито їх хрестив. “Точної статистики немає, та до отця звернулося, за різними даними, від 600 до 2000 людей”, - розповів “ВЗ” завідувач кафедри церковної історії, проректор з програмного розвит­ку УКУ Олег Турій.

Багато було серед них таких, які йшли на це без релігійних переконань, лише в надії на порятунок. 30 грудня 1942 року отця Ковча арештувало гестапо. Допитували його у тюрмі на Лонцького у Львові. Від отця вимагали визнання вини і відмови від подальшого хрещення євреїв. Але він залишився непохитним.

Родина та знайомі робили все можливе, щоб звільнити його із в’язниці. До цієї справи долучився митрополит Андрей Шептицький. Але клопотання були безуспішні. У в’язниці отець правив Літургію. Отця Ковча у серпні 1943 року перевезли до концтабору “Майданек” поблизу Любліна. Він сповідав, причащав, хрестив усіх, незалежно від їхнього поход­ження та конфесійної належності. “Він до кінця супровод­жував людей, які йшли на смерть, - продовжив пан Олег. - Вселяти людям надію на вічне спасіння — найважливіша душпастирська праця. Церква вважає отця Омеляна покровитилем душпастирів”.

В’язень концтабору отець Омелян Ковч помер 25 березня 1944 року від флегмони (гострого гнійного запалення) правої ноги.

Про отця Омеляна Ковча світ довідався, коли Папа Іван Павло ІІ проголосив його блаженним мучеником під час своєї подорожі в Україну 9 вересня 1999 року. Єврейська Рада України присвоїла отцю звання “Праведник України”, а 2009 року його визнано покровителем усіх священиків УГКЦ. Люди та Церква про нього не забувають. В Україні діє Комітет із вшанування пам’яті священномученика Омеляна Ковча. У 2002 році відкрили меморіа­льну дошку Омеляну Ковчу у Перемишлянах, а 2009 року - у Майданеку. 11 травня 2012 року у Перемишлянах урочисто відкрили пам’ятник Омеляну Ковчу. Чин освячення здійснив владика Святослав (Шевчук). А 24 травня 2012 року у Львові з’явилася вулиця Омеляна Ковча.