Рівень депресії серед росіян досяг максимуму за весь час проведення опитувань

Індекс положення справ у Росії, з якими ознайомилося РБК, заснований на соціологічних дослідженнях Левада-центру, присвячених масовим настроям, оцінками і тенденціям 2015 року.

Індекс показує: росіяни у 2015 році все частіше почали помічати, що у навколишніх проявляються і міцніють агресія, жорстокість, страх, образа, розпач і заздрість стосовно навколишнього світу. Ще сильніше стали виявлятися депресія, астенія, втома, розгубленість і самотність.

Рівень депресивних настроїв за минулий рік досяг максимуму за весь час проведення опитувань. Востаннє схожий рівень депресивності був продемонстрований респондентами в 2009 році, коли в країні відчувалися наслідки економічної кризи.

Позитивні емоції серед росіян стали спостерігатися набагато рідше: задоволеність, самоствердження, надія, впевненість та інші приємні і творчі почуття в рік падіння доходів через девальвацію рубля і санкцій відчували найменше жителів країни за останні 16 років.

Разом з депресією і жорстокістю росіяни за останні роки стали думати, що вони і їхні сім'ї програли від змін, які відбувалися в країні з 1992 року.

Пік поразкових настроїв припав на грудень 2014 року, часу першої хвилі сильного знецінення рубля. Настільки ж негативно стосовно перетворень початку 90-х росіяни були налаштовані в кінці 1999 року.

В кінці 90-х років росіяни, як показували дослідження Левада-центру, сильніше всього були впевнені в тому, що програли від перебудови, розпаду СРСР і ліберальних реформ. Наступний період поразкових почуттів був зафіксований під час кризи 2008 року.

При цьому за останні шість років збільшилося число росіян, які не вірять в тезу, що Росія - це європейська країна. За даними Левада-центру за жовтень 2015 року, не згодні з цим твердженням 59% росіян згодні з них лише 32%. У 2009 році незгодних, що Росія це Європа, було менше, ніж впевнених у зворотному, — 36% проти 47% відповідно. У 2008 році, незважаючи на кризу, пропорції були також не на користь тих, хто не асоціює себе з Європою: 32% проти 56% відповідно.

На тлі посилення депресивних і поразкових настроїв укупі зі збільшеною упевненістю росіян у тому, що країна не належить до Європи, стало все більше тих, хто симпатизує радянській політичній системі. Частка таких респондентів помітно збільшилася з липня 2015 року по січень 2016 року. Приблизно на тому ж рівні підтримка радянського держустрою фіксувалася соціологами в 2009 році.

З другої половини 2015 року помітно знижувалася підтримка росіян західної моделі демократії та поточної політичної системи.

Симпатії до радянського устрою знаходять своє відображення і в електоральних рейтингах. За останніми опитуваннями фонду «Громадська думка», за КПРФ готові віддати свої голоси 9% виборців, при цьому підтримка комуністів зростала всю другу половину 2015 року. Ще в червні за КПРФ були готові віддати свої голоси лише 6%.

Джерело: УНІАН.