Вчені розкрили ще одну таємницю Марса

Результати своїх досліджень автори опублікували в журналі Nature Communications, а коротко про них повідомляється на сайті NASA, передає Еспресо.TV.

Вчені стверджують, що 3,8 мільярда років тому на Марсі був вологий та теплий клімат, ідеальний для існування водойм. І цьому сприяла також і атмосфера планети. Зараз атмосфера червоної планети на 95% складається з вуглекислого газу (двоокису вуглецю).

На думку вчених, в далекому минулому в атмосфері Марсу також переважав цей газ. Вуглець із атмосфери міг зникнути двома шляхами: його поглинула марсіанська кора або ж газ просто відійшов у космос.

Спостереження з марсіанських супутників і роверів не підтвердило першу гіпотезу, оскільки у верхніх шарах кори планети ці апарати не виявили слідів надлишкової кількості легкого вуглецю. З іншого боку, дослідження відношення вмісту ізотопів вуглецю-12 і вуглецю-13 показало аномальну високу кількість вмісту ізотопів цього елементу в атмосфері планети.

Дослідники припустили, що важкі ізотопи могли потрапити в космос і підтвердили цю гіпотезу у своїй новій роботі. За їхніми даними, колись на Марсі існував аналогічний земному коловорот вуглецю. Передусім, це поєднання в формі вуглекислого газу знаходилось в мантії планети і при виверженні вулкану потрапляло в її атмосферу.

Поверхня Марсу в районі полярних шапок могла покриватися льодом або переходити в газоподібну форму в відповідності до зміни пір року.

Також вуглекислий газ міг розчинятися у воді, яка потім перетворювалася на опади і випадала на поверхню Марсу. Але, як уже було сказано, з часом значна кількість легкого вуглецю перейшла у космос.

При опроміненні ультрафіолетом в верхніх шарах атмосфери вуглекислий газ розпадався на окис вуглецю і кисень. Деякі з атомів вуглецю мали достатньо енергії, щоб покинути атмосферу Марсу й опинитися в космосі.

На думку вчених, цього механізму достатньо для втративуглецю атмосферою планети, яка 3,8 мільярда років тому була менш щільною за земну.