Ірина Федишин: «Друга дитина подвоїла наше щастя»

Вони вдруге стали батьками. Віталій Човник зустрічав свою кохану дружину з пологового будинку з величезним букетом, що складався з 51-ї троянди та на лімузині, прикрашеному різнокольоровими кульками. Про це популярна українська співачка розповіла в ексклюзивному інтерв’ю журналісту “Високого Замку”.

- Щодня у вас репетиції, концерти, гастролі... Як наважилися, попри щільний графік, вдруге стати матір’ю?

- Ми з чоловіком дуже хотіли, щоб у нас була друга дитина. На першому місці у нас — сім’я. І я, і Віталій тішилися, коли у нас народився чотири роки тому Юрчик, він для нас — найдорожче, що мали досі. А тепер друга дитина подвоїла наше щастя. Нашої любові вистачить на обох наших синочків.

- Але ж народження другої дитини може позначитися на вашій співочій кар’єрі...

- Та що ви?! Я не планую йти у декретну відпустку на два роки (сміється. - Г. Я.). Вже на 1 серпня у мене запланований концерт! Мені є кому допомогти. Я і з Юрчиком довго не сиділа вдома — на дев’ятий день після пологів вже виступала. Поєднувала репетиції, концерти з годуванням немовляти. І цього разу, думаю, дамо собі раду. Бо я — не сама. У мене така потужна група підтримки! І чоловік, і мама, і навіть маленький Юрчик!

- Мабуть, коли ви народжували, у пологовому будинку був переполох?

- (Сміється. - Г. Я.). Коли я приїхала у пологовий, не встигла нічого ні відчути, ні зрозуміти. О 10-й ранку мене привезли, а перед 12-ю вже народила. Коли мене перевезли у палату, ніякого галасу ніхто не здіймав. Час від часу приходили лікарі, медсестри і просили автографи. Так сталося, що у нашому колективі — справжній бебі-бум. У шоу-балеті чотири танцівниці вагітні, а одна з них народжувала у той самий день, що і я. Ми з нею після пологів лежали у різних палатах і на різних поверхах. То до неї в палату заходили медсестри і казали: “Ви знаєте, у нашій лікарні народила Ірина Федишин”. І так було кілька разів на день. Мій чоловік привіз листівки з моєю фотографією, роздав на першому поверсі, а вже на вищі поверхи не вистачило.

- Правда, що Віталій забирав вас на лімузині, прикрашеному різнокольоровими кульками?

- Так було. Віталій з Юрчиком серйозно готувалися до зустрічі нового члена нашої родини. Надували кульки, готували кімнату для немовляти, мені простелили підлогу пелюстками троянд... Кульки, на жаль, всі не доїхали до пологового будинку, бо більшість злетіла у небо.

- Юрчик не ревнує до брата?

- Ні. Ми його готували давно. Він знав, що він буде завжди старшим братом для свого молодшого. Хоч і маленький, але розуміє усю відповідальність. І не міг дочекатися, коли ж мама повернеться додому з братиком. Я у перший день була настільки зворушена, коли побачила, як Юрчик цілував Олежика, пригортав його, не могла стримати сліз. На свій маленький вік, Юрчик розуміє, що вже час братика купати чи замінити памперс, і нагадує мені про це.

Фото Павла Ардана.