Ще сонце не піднялося з-за горизонту, ще перші півні не заспівали, як Ніна, не чуючи землі під ногами, летіла до церкви.

Є у мене одна подруга — Софією називається.

Юлька впихала у стару чорну валізку нічну сорочку, мешти без обцасів і дореволюційний розтягнутий светр.

Раптово й неочікувано увірвалась на земні простори зима: замела дороги, закрутила хурделицями так, що ні пройти, ні проїхати.

Коли Світлані виповнилося 25 років, вона залишилася на білому світі сама-самісінька.

Це пластикове сидіння-пелюстка створене спеціально під неї, під її зграбні сіднички — так вона думає, вмостившись на високому кріселці, намацавши ногами під собою перетинку, саме на тому рівні, де й хочеться примостити ноги.

«Котлети на плиті, картопля в холодильнику… Я – на дводенному симпозіумі».

Свою майбутню дружину вчитель Андрій Михайлович зустрів у своєму класі.

Артур поволі вийшов на майданчик поблизу Високого Замку.

Вже кінець січня. Випав сніг. І на вулиці, як і раніше, — холод.

Сторінка 7 із 14